Фото від ШІПиріг з помідорами черрі та кабачком
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 од. Листкове тісто бездріжджове
- 200 г Помідор
- 1 од. Кабачок
- 250 г Рікота
- 2 од. Яйця
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Оливкова олія крапля
Кроки
Дістати тісто бризе з холодильника.
Нарізати помідори датторіні кружечками, не надто тонкими.
Нарізати кабачок соломкою (жульєн).
Покласти рікоту та яйця у чашу блендера й збити на максимальній потужності.
Додати половину помідорів до суміші та перемішати на мінімальній потужності.
Розгорнути тісто бризе і викласти його у форму для випічки.
Викласти отриману суміш на тісто бризе.
Додати кабачок і решту помідорів, посолити, поперчити й заправити краплею оливкової олії.
Викласти заправлені овочі зверху на суміш.
Добре розрівняти і защипнути краї тіста, формуючи щось на кшталт пирога-тарта.
Випікати в розігрітій до 180 градусів духовці близько 40 хвилин.
40 хвПеревірити готовність і за потреби випікати ще 10 хвилин у режимі конвекції.
10 хвДістати з духовки, дати охолонути.
Це пиріг-тарт, спрощена французька версія — не класична кіш, бо без вершків і без борошняно-яєчного крему, тут основа — 
рікота, збита з 
яйцями просто в блендері. Вирішує він одне: що робити з купою літніх 
помідорів і 
кабачком, коли хочеться не салат, а щось тепле, і щоб форма трималась сама.
Вийде чи ні — залежить не від духовки, а від вологи. Помідори й кабачок дають сік, і якщо 
тісто просяде в цю воду, низ вийде сирим, гумовим, а не хрустким. Тому порядок викладання — не забаганка, а захист: рікотно-яєчна суміш лягає першим шаром і бере на себе частину вологи, не даючи їй одразу просякнути в тісто.
На дві порції цього вистачить як на основну страву з легким салатом, не як на закуску — пиріг ситний через яйця й рікоту.
Міф, який тут доречно розбити: дехто думає, що тісто бризе треба «підпекти наосліпо» перед начинкою, інакше воно не пропечеться. Ні — за 40 хвилин при такій температурі й з таким тонким шаром начинки боки встигають пропектися самі, а підпікання наосліпо потрібне там, де начинка рідка й довго не застигає, як у класичному кіші з рідким яєчно-вершковим кремом.
Рікота тут не для смаку, а для структури: збита з яйцями на високій потужності, вона перетворюється на щось середнє між кремом і суфле — повітря, яке туди заб'ється, не дасть масі стати щільною гумою після випікання. Якщо рікоти немає, беріть будь-який м'який некислий сир без зайвої вологи — зайва волога знову повертає нас до проблеми сирого низу.
Половину помідорів вмішують у суміш на мінімальній потужності свідомо: на максимальній блендер перетре їх у рідину, і вода з них одразу піде в тісто ще до духовки. На мінімальній вони лишаються шматочками, і сік виділяється повільно, вже під час випікання, коли тісто вже встигло підсхопитися температурою.
Помідори датторіні — це просто дрібний сорт черрі, довгастий, солодкуватий. Критерій заміни простий: будь-які дрібні помідори з щільною м'якоттю і не водянисті, великі м'ясисті сорти сюди не годяться — занадто багато соку на вихід.
Кабачок ріжуть соломкою, а не кружечками, не з естетики — тонка соломка швидше віддає вологу і швидше доходить до м'якості за ті самі 40 хвилин, поки товстий кружечок всередині лишиться сирим і хрумким не в тому сенсі, в якому треба.
Олія в рецепті — крапля, і це справедливо: вона тут не для смаження й не для соковитості, а щоб 
сіль і 
перець рівномірніше лягли на овочі зверху, трохи їх «обволікши». Бери будь-яку олію без власного запаху, якщо оливкової немає під рукою, — тут вона не головна скрипка.
Защипувати краї тіста — це не про красу тарта, а про те, щоб сік із середини не витікав по боках форми й не підгорав на деку, поки пиріг стоїть у духовці ті півгодини з гаком. 180 градусів конвекції в кінці — це вже не про пропікання, а про те, щоб верх підсох і трохи підрум'янився, поки серединка вже готова; якщо конвекції в духовці немає, просто додайте ці ж десять хвилин на верхньому ярусі ближче до нагрівального елемента.
Готовність перевіряйте не за годинником, а за виглядом: сир усередині має перестати трястись, коли штовхаєш форму, а краї тіста — стати рудувато-золотими, а не блідо-жовтими. Якщо середина ще хитається, як желе, — тримайте далі, хвилини в рецепті — це тільки нижня межа, не присуд.
Ще від Luca Martelli
·