Фото від ШІТорт з трояндами
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 450 г Борошно
- 30 г Цукор
- 15 г Дріжджі
- Лимонна цедра
- 40 г Вершкове масло розтоплене
- 1 од. Яйця
- 200 г Молоко
- 8 г Сіль
- Оливкова олія за смаком
- 150 г Варення
- 60 г Молочний шоколад
- 30 г Кедровий горіх
- 1 од. Яйця збите
- Цукор за смаком
- Цукрова пудра за смаком
Кроки
На робочій поверхні висипте борошно, зробіть заглиблення, додайте цукор, дріжджі, лимонну цедру, вершкове масло й яйце. Вимішуйте, додаючи молоко та сіль.
5 хвКоли тісто стане гладким, сформуйте кульку, змастіть оливковою олією, накрийте плівкою.
60 хвРозкачайте тісто в прямокутник завтовшки 2-3 мм.
Розподіліть полуничний джем, молочний шоколад і кедрові горіхи, згорніть у рулет.
Наріжте рулет на 10 шматків, викладіть у форму на відстані між ними.
Дайте тісту підійти вдруге у вимкненій духовці.
60 хвЗмастіть «троянди» збитим яйцем, посипте цукром.
Випікайте у розігрітій до 180 °C духовці з конвекцією до золотистої поверхні.
28 хвОхолодіть торт перед вийманням, притрусіть цукровою пудрою перед подачею.
Це дріжджове тісто, скручене в рулет і нарізане на "троянди" — по суті, велика ароматна булочка, розібрана на шматки і знову зібрана в коло. Начинка з полуничного 
джему, молочного 
шоколаду й кедрових 
горіхів тут не прикраса, а клей і смак одночасно: джем просочує тісто зсередини, шоколад тане й тримає шари разом, горіхи дають хрускіт там, де все інше м'яке.
Вийде чи ні — вирішується на етапі розстойки, а не випічки. Якщо тісто недодасть тепер, то в духовці воно вже не наздожене: троянди залишаться щільними в центрі, хоч зверху й зарум'яняться. Дехто думає, що це тісто можна "підігнати" гарячою духовкою — мовляв, тепліше, швидше. Ні, бо 
дріжджі від зайвого жару просто гинуть раніше, ніж встигають підняти тісто, і ви отримаєте щільний м'якуш замість повітряного.
Друге вузьке місце — це розкачування в 2-3 мм. Тонше тісто — тонші шари в рулеті, а значить, чіткіша спіраль на зрізі й рівномірніше пропікання. Товще — і центр кожної "троянди" залишиться сирим, поки краї вже підгорять.
Борошно тут звичайне, пшеничне, без вигадок — головне, щоб не було старим чи вологим, інакше тісто попливе й не триматиме форму рулету. 
Цукор у тісті — зовсім небагато, це не солодке тісто саме по собі, солодкість приходить від начинки й 
пудри зверху.
Дріжджі — свіжі пресовані чи сухі, байдуже, аби живі. Перевірка проста: якщо тісто за годину в кульці не збільшилось хоч трохи — дріжджі мертві або вода (
молоко) була занадто гарячою й їх убила. 
Цедра лимона тут не для кислоти, а для запаху — вона розбиває прісність тіста й добре дружить із полуничним джемом.
Вершкове 
масло розтоплене, а не м'яке — так воно рівномірно розійдеться по тісту, а не залишиться грудочками. Якщо масла немає під рукою, підійде будь-який жир без власного запаху, що застигає при кімнатній температурі — наприклад, маргарин, але смак тоді буде пліснявіший, менш вершковий.
Яйце в тісті зв'язує структуру, друге яйце — вже для змазки, воно дає тій самій золотистій скоринці блиск і колір, бо яєчний білок карамелізується швидше за саме тісто. Молоко — рідина, яка робить тісто м'якшим за воду, через жир і білок у своєму складі; якщо молока немає, вода теж спрацює, просто м'якуш буде трохи грубішим.
Начинку можна міняти за тим самим принципом, за яким вона тут стоїть: щось вологе й солодке (джем), щось таке, що тане і склеює (шоколад), і щось хрустке для контрасту (горіхи). Малиновий чи абрикосовий джем замість полуничного — без питань, кедрові горіхи можна замінити мигдальними пластівцями чи грецьким горіхом, подрібненим дрібно, аби не рвав тісто при скручуванні.
Олія в рецепті — оливкова, і вона тут не для смаку, а щоб тісто не прилипало до рук і плівки під час розстойки; будь-яка олія без власного запаху впорається так само добре, оливкова тут радше данина звичці італійської випічки, ніж необхідність.
Ще від Inès Lambert
·