Паелья валенсійськаФото від ШІ

Паелья валенсійська

Порцій: 4 Приготування 60 хв Інше

Інгредієнти

Паелья валенсійська — інгредієнти: Рис віалоне нано, Бульйон, Кролятина, Куряче стегно, Помідор, Болгарський перець

Кроки

  1. Приготуйте овочевий бульйон. Залийте шафран гарячим бульйоном і дайте настоюватися.

  2. Очистіть кролятину і наріжте шматочками по 2-3 см.

  3. Розріжте курячі гомілки навпіл.

  4. Наріжте болгарський перець смужками.

  5. Помийте помідори, наріжте шматочками. Обітніть і розріжте стручкову квасолю навпіл.

  6. Розігрійте оливкову олію у сковороді, викладіть кролятину, потім курячі гомілки. Смажте на середньо-сильному вогні, посоліть і поперчіть.

  7. Відсуньте м'ясо до країв, викладіть овочі в центр сковороди і смажте 10 хвилин.

    10 хв
  8. Додайте рис хрестом по всій сковороді і обсмажуйте одну хвилину, перемішуючи.

  9. Влийте овочевий бульйон із шафраном, зменшіть вогонь до мінімуму і готуйте, не перемішуючи, доки бульйон повністю не увібреться.

  10. Вимкніть вогонь, накрийте сковороду фольгою і дайте постояти 10 хвилин.

    10 хв
  11. Зніміть фольгу і обережно перемішайте паелью, захоплюючи рис, що пригорів до дна.

Паелья — це не рисовий суп і не ризото, хоч усі три готуються з рису в рідині. Різниця в тому, що тут рис варять у широкому плоскому посуді, щоб бульйон випарувався вшир, а не загустів через безкінечне перемішування, як у ризото. Тому вдома паелью краще робити в найширшій сковороді, яка є, а не в каструлі — чим більша площа дна, тим рівномірніше йде випаровування і тим менше шансів, що середина лишиться мокрою, а краї вже горять.

Вийде страва чи ні, вирішується в одному місці: коли ви наливаєте бульйон і більше не перемішуєте. Спокуса буде — рис виглядає так, наче просить ложку. Не давайте. Перемішування відкриває дорогу пару нагору, замість того щоб він проходив крізь шар рису й готував зерно рівномірно знизу вгору. Той шар, що пригорає до дна — сокаррат — не брак, а ознака, що ви все зробили правильно, і ви навмисно піднімаєте його наприкінці, а не ховаєте.

Дехто каже — паелья без морепродуктів не паелья. Ні, бо валенсійська, материнська версія цієї страви, робилась із того, що було в полі й на подвір'ї: кролик, курка, квасоля, помідор. Морепродукти — це вже прибережний діалект, додатковий, не канонічний. Тому рецепт із кроликом і курчатами — не спрощення, а якраз первинна версія.

Рис тут головний, і саме через нього вибір сорту не дрібниця. Віалоне нано чи Бомба — це сорти з коротким зерном і високим вмістом крохмалю, який тримає форму, а не розповзається в кашу, і водночас добре вбирає бульмон разом із шафраном та соком від м'яса. Довгозерний рис типу басматі тут не підійде: він варитиметься сухим і розсипчастим, а паельї потрібне зерно, що береже смак усередині.

Шафран замочують у гарячому бульйоні заздалого, а не кидають сухим у сковороду — тому що його аромат і колір розкриваються водою, а не жиром чи вогнем. Якщо шафрану немає чи він дорогий для вас — це законний привід узяти лише курку-кролика з овочами без нього, страва не розвалиться, просто буде менш золотою й без тієї гіркуватої нотки. Замінювати шафран куркумою заради кольору — так, можна, тільки це вже не той смак, і прикидатися, що він той самий, не варто.

Кролятину і курячі гомілки обсмажують до рум'яної скоринки ще до того, як на сковороду потрапить рис — це не косметика, а спосіб замкнути сік усередині м'яса і одночасно залишити на дні сковороди підсмажені шматочки й жир, у якому потім буде смажитись овочі й рис. Той рум'яний слід на дні — ваш майбутній бульйон-концентрат, фундамент смаку всієї страви.

Болгарський перець, помідори і стручкова квасоля йдуть у центр, поки м'ясо відсунуте до краю — так усе встигає прогрітися й пустити сік без того, щоб м'ясо пересмажилось далі. Квасолю можна замінити будь-якою зеленою стручковою чи навіть замороженою, головне — щоб вона трималась шматочками, а не перетворювалась у кашу за ці десять хвилин смаження.

Рис насипають хрестом по всій поверхні сковороди свідомо, а не купою в центр — так він рівномірно вкриває дно й однаково просякає жиром і соком від м'яса та овочів ще до того, як туди піде рідина. Одна хвилина обсмажування рису — це не для того, щоб він підсмажився, а щоб кожна крупинка отримала трохи жиру на поверхню, і це вповільнює варіння, не даючи їй розваритись у клейстер.

Коли бульйон увіллється і вогонь зменшиться до мінімуму — далі справа часу й терпіння, а не вашого контролю. Рідина мусить піти вся, без залишку, і тільки тоді зерно готове — не за хвилинами на таймері, а за тим, що бульйону на поверхні не лишилось і дно починає тихо потріскувати. Десять хвилин під фольгою після вимкнення вогню — це пауза, щоб пара, яка ще лишилась усередині, рівномірно розійшлась по всьому шару рису, а не щоб страва просто охолола.

Ще від Kofi Asante

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu