Завитки з черемшеюФото від ШІ

Завитки з черемшею

Порцій: 12 Випічка
ВегетаріанськеМістить: глютен, молоко, горіхи, яйця
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Кроки

  1. Збийте черемшу, кедрові горіхи, пармезан та оливкову олію в мінічоппері до однорідної консистенції, приправте сіллю та свіжомеленим чорним перцем

  2. Підігрійте молоко до 27 градусів, розчиніть у ньому дріжджі, додайте йогурт, олію, мед, цільнозернове борошно, сіль і яйце

  3. Добре перемішайте, поступово додавайте пшеничне борошно і замісіть тісто до еластичного стану

  4. Викладіть тісто в чисту миску і залиште підходити на столі під рушником приблизно 2 години

  5. Розкачайте тісто у великий прямокутник завтовшки приблизно 1 см

  6. Змастіть тісто черемшевим песто, складіть одну половину на іншу

  7. Наріжте смужками завширшки 1–1,5 см та скрутіть у завитки

  8. Викладіть завитки на деко з пергаментом і залиште розстоюватися 30 хвилин

  9. Змастіть збитим яйцем і випікайте в розігрітій духовці з конвекцією при 175 градусах приблизно 20 хвилин до золотистого кольору

  10. Дайте трохи охолонути на решітці перед подачею

Завитки з черемшею — це, по суті, дріжджова булочка, одружена з італійським песто. Ідея проста: замість класичного базиліку беремо весняну черемшу, яка в квітні лізе з кожної лісосмуги і просить, щоб її кудись приткнули, поки сезон не скінчився. Тісто здобне, на молоці з йогуртом, тому м'яке навіть на другий день — це не хліб, це радше здобна булка з начинкою.

Вийде чи ні — вирішується не в духовці, а раніше, коли ви місите тісто і коли воно підходить. Якщо дріжджі живі, а тісто не поспішали — завитки розкриються шарами, як і має бути. Якщо тісто недотримали — вийде щось пласке і щільне, і вже ніяке песто це не врятує.

Черемша тут не декорація, а той-таки часник, тільки м'якший і зеленіший — ніхто потім не питатиме «чим так пахне», бо запах читається одразу і однозначно.

Почнемо з молока і температури — 27 градусів чують рукою, без термометра: тепле, але палець терпить спокійно. Це не забаганка, а межа виживання дріжджів: вище 40 градусів білки клітини дріжджів згортаються, і ви просто вб'єте закваску, навіть не зрозумівши чому тісто не піднялось. Холодніше — теж можна, просто дріжджі прокидатимуться довше. Дехто каже — чим гарячіше молоко, тим швидше підійде тісто. Ні, бо швидше воно підійде рівно до моменту, коли дріжджі зваряться, а далі не підійде взагалі.

Йогурт і олія в тісті — не для смаку, а для структури. Кислота йогурту трохи послаблює клейковину, тісто стає еластичнішим і менш гумовим, а олія обмазує нитки глютену й не дає їм злипатися в тугий клубок. Звідси й м'якість булки, яку ви отримуєте без зусиль, хоча тісто не здобне у класичному розумінні — вершкового масла тут і близько нема.

Борошно беремо у два прийоми — пшеничне і цільнозернове. Цільнозернове дає смак і трохи текстури, грубшого хліба, але саме по собі воно погано тримає структуру — в ньому забагато висівок, які ріжуть нитки клейковини. Тому основну масу бере на себе біле борошно, а цільнозернового рівно стільки, щоб відчувалось, але не ламало тісто.

Для начинки знадобиться мінічоппер або щось подібне — блендер, ступка, навіть гострий ніж і терпіння. Головне — довести черемшу, горіхи й пармезан до однорідної пасти, а не до каші з шматками: інакше при розкачуванні тісто рватиметься в тих місцях, де під качалкою опиниться цілий листок черемші. Кедрові горіхи можна замінити будь-яким горіхом з нейтральним, не різким смаком — волоський трохи гіркуватий, фундук солодкуватий, вибирайте на свій смак. Пармезан — будь-який твердий сир, що добре труться на дрібну терку і має свій характер, не прісний.

Якщо черемші немає — а поза травнем-червнем її й не буде — замініть шпинатом з ложкою подрібненого часнику, або руколою: аромат інший, але механіка та сама — зелена маса, перетерта в пасту з олією, горіхами і сиром.

Розстойка 30 хвилин перед випічкою — це не формальність для годиномера, а час, щоб дріжджі ще раз попрацювали вже у формі завитків, яку ви щойно потривожили нарізкою й скручуванням. Не поспішайте в духовку одразу — завитки мають трохи округлитись і стати пухнастішими на вигляд, тоді в печі вони підуть вгору, а не вшир.

Духовка на 175 градусів — це температура, при якій цукри тіста й меду встигають карамелізуватись у рум'яну скоринку раніше, ніж усередині все пересохне. Але орієнтуйтесь не на таймер, а на колір: золотиста скоринка — знак готовності, 20 хвилин — лише нижня межа, у кожної духовки свій характер.

Ще від Tomás Herrera

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu