Фото від ШІТорт з яблуками Софії
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 1 од. Листкове тісто бездріжджове
- 4 од. Яблуко
- 3 ст. л. Цукор
- 2 ст. л. Борошно
- Лимонний сік за смаком
- Фундук за смаком
- Молоко за смаком, або вершки
- 1 од. Яйця
- Родзинки за смаком, розм'якшені у лікері
Кроки
Викласти бездріжджове листкове тісто в круглу форму для випічки разом із папером для випічки
Наколоти тісто виделкою в кількох місцях і посипати зверху фундуком
Збити яйце, додати цукор, борошно, лимонний сік і молоко, перемішати до однорідної консистенції
Яблука нарізати тонкими скибочками і викласти по колу на тісто
Залити яблука підготовленою заливкою, за бажанням проціджуючи через сито
Додати трохи родзинок, попередньо розм'якшених у лікері
Випікати в розігрітій духовці за температури 180 градусів
20 хвПодавати теплим
Це простий яблучний пиріг на листковому
тісті — з тих, що рятують, коли гостей чекаєте через годину, а тісто самі місити часу нема. Готове листкове тісто тут не ганьба і не зрада традиції: воно просто бере на себе ту частину роботи, яку раніше робила куховарка годинами, а тепер за вас зробив завод. Соромитись нема чого — соромно підгоріле дно подавати.
Вийде чи ні — вирішує не духовка, а та заливка з
яйця, цукру,
борошна й
молока. Це по суті легкий заварний крем-недоробок: борошно в ньому зв'язує
сік, який
яблука неминуче пустять, і не дає пирогу перетворитися на яблучне болото під сухим тістом зверху. Якщо заливку пропустити — буде пиріг, то й пиріг, тільки мокрий.
Дехто каже: листкове тісто для фруктового пирога — несерйозно, ось пісочне діло інше. Ні — пісочне тримає форму, бо саме сухе й розсипчасте, а листкове дає тонкий хрусткий низ і легкість, яка яблукам тільки на користь: вони тут головні, тісто — просто тарілка, яку можна їсти.
Тісто беріть не з морозилки прямо в духовку, а дайте йому трохи відійти — холодне тісто з холодною начинкою довше доходить до готовності нерівномірно, і краї вже темні, а середина ще бліда. Наколоти виделкою — не формальність: пара, яка йде з тіста при нагріванні, інакше піднімає його бульбашками, і під
яблука утворюються порожнечі, куди стікає
сік і підгорає.
Фундук під яблука — хитрість проста й економна: горіх вбирає зайву вологу знизу і не дає тісту розмокнути від соку, поки пиріг печеться. Немає фундука — підійде будь-який сухий горіх без сильного власного запаху, навіть мигдаль дрібно посічений, навіть сухарна крихта в крайньому разі — суть та сама, прошарок-губка.
Яблука беріть щільні, кислуваті — ті, що тримають форму при нагріванні, а не розповзаються в кашу. М'який літній сорт тут підведе: скибочки стечуть у пюре раніше, ніж верх зарум'яниться. Нарізайте тонко й однаково — не для краси, а щоб усі скибочки дійшли до готовності одночасно: товста лежатиме сирою поряд із тонкою, що вже зайва.
Заливка — серце рецепта.
Яйце,
цукор,
борошно й
молоко чи вершки збиваються просто до однорідності, без зайвого фанатизму з міксером: ви не безе робите. Лимонний сік тут не для кислинки навіть, а щоб яблука не потемніли, поки ви їх викладаєте по колу, і щоб трохи збалансувати солодке яйце. Якщо заливку проціджуєте — робите це заради гладкості, грудочки борошна інакше спечуться білими плямами.
Родзинки, розм'якшені в лікері, — деталь не обов'язкова, але саме вона робить пиріг "з історією", а не просто яблучним. Сухі родзинки без замочування заберуть вологу з тіста собі, а розпарені в лікері віддають її назад і ще й аромат додають. Немає лікеру — підійде просто тепла вода чи сік, суть та сама: розм'якшити, а не напхати сухого.
Готовність перевіряйте не за таймером, а очима: верх заливки має зарум'янитись, схопитися, краї тіста стати відверто золотими, а не блідо-жовтими. 20 хвилин — це орієнтир знизу, не присуд. Духовка в кожного своя, і та, що стоїть упритул до стінки, пече інакше, ніж та, що посередині. Подавати теплим — тут не забаганка, а розрахунок: заливка ще трохи тремтить, поки гаряча, і саме в цьому стані вона найкраща, холодна вона густіє й втрачає ту ніжність, заради якої весь пиріг затівався.
Ще від Elena Rossetti
·