Фото від ШІПиріг з артишоками та шинкою
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 од. Листкове тісто бездріжджове
- 1 од. Шалот
- 450 г Серця артишока
- 200 г Рікота
- 120 г Шинка нарізана кубиками
- 3 од. Яйця
- 80 г Робіола
- Петрушка за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Оливкова олія за смаком
- 1 ложка Пармезан тертий
Кроки
Обсмажити шалот на невеликій кількості оливкової олії, через кілька хвилин додати очищені артишоки, розрізані на чотири частини.
Закрити кришкою і готувати приблизно 10 хвилин.
10 хвДодати петрушку, сіль і чорний перець за смаком, перемішати.
Додати нарізану кубиками шинку, перемішати і готувати ще кілька хвилин.
Вимкнути вогонь і перелити все у миску.
Додати рікоту і добре перемішати.
Викласти листкове тісто разом із папером для випічки в форму діаметром 24 см.
Проколити всю поверхню вилкою, щоб тісто не піднімалося під час випічки.
Викласти на тісто начинку з артишоків і сиру, рівномірно розподіляючи її за допомогою кулінарної лопатки.
Збити вінчиком яйця, додати робіолу, тертий пармезан, сіль і чорний перець за смаком, перемішати.
Обережно вилити суміш на пиріг.
Випікати в розігрітій до 180 градусів духовці з конвекцією приблизно 30 хвилин.
30 хвТрохи остудити і подати пиріг.
Це starting point — заготовка з листкового 
тіста, яку начиняють артишоками, 
шинкою і двома сирами, а зверху заливають яєчно-сирною сумішшю, що в духовці схоплюється в ніжний крем. По суті це італійський родич кіша, тільки без грубого крему-фреш — тут його роль виконує 
робіола, і це зроблено не випадково.
Вийде чи ні — вирішується не під час випікання, а раніше, коли ви гасите артишоки з шинкою. Якщо на цьому етапі залишиться зайва волога — начинка потім розмочить тісто знизу, і дно вийде сирим і гумовим, хоч верх при цьому буде рум'яним і бадьорим на вигляд. Тому сковороду не накривають увесь час глухо — пара має кудись виходити.
Друге місце ризику — заливка. 
Яйця з робіолою та 
пармезаном не повинні встигнути загуснути раніше часу й не повинні тріснути бульбашками зверху: суміш виливають обережно і рівно, щоб вона просочила начинку, а не лягла шаром поверх неї. Тоді пиріг ріжеться на рівні шматки, а не розповзається.
Листкове тісто тут — не декорація, а каркас, і проколоти його вилкою по всій площі — це не формальність. Під час випічки шари тіста піднімаються за рахунок пари між пластами; якщо не дати їй виходу, тісто здується горбом і начинка зіллється на один бік форми. Дірочки від вилки — це клапани, через які пара йде, а не руйнує форму.
Артишоки — серце страви в прямому сенсі слова, і беруть саме серця, бо решта частини артишока — жорстка клітковина, яку ви не розжуєте, скільки не тушкуйте. Якщо свіжих немає — заморожені серця артишоків підійдуть без образ, їх навіть не варто розморожувати заздалегідь, просто додайте трохи довше часу на сковороді, щоб вийшла зайва вода. Консервовані в 
олії теж працюють, тільки тоді олії на сковороді лийте менше — вона вже є в банці.
Шалот тут не цибуля з модною етикеткою, а цибуля з м'якшим смаком і без різкості — якщо його нема, звичайна ріпчаста підійде, просто давайте їй трохи більше часу на вогні, щоб пройти шлях від їдкої до солодкуватої, а не лишитись на півдорозі.
Рікота в начинці — це вага і вологість, вона зв'язує овочі з шинкою в єдину масу. Робіола в заливці — зовсім інша робота: вона м'яка й кремова, тане в яйцях без грудок і дає заливці оксамитовість, якої не дасть жорсткіший сир. Якщо робіоли немає — беріть будь-який вершковий сир без вираженого смаку, той-таки крем-чиз, тільки не замінюйте його на щось витримане й гостре — заливка перетягне на себе весь смак пирога.
Пармезан тут — не для ситості, а для глутамату: ложка тертого сиру в заливці підсилює смак усього іншого, не додаючи 
солі. Якщо немає пармезану — будь-який твердий витриманий сир із солоним, трохи горіховим смаком спрацює так само.
180 градусів з конвекцією — це вентилятор, що жене гаряче повітря по всій духовці рівномірно, а не тільки знизу від тена. Завдяки цьому верх і бічні стінки пирога підсихають і рум'яняться одночасно, а не чекають, поки прогріється все одразу. Готовність дивіться не по годиннику, а по заливці: вона має перестати тремтіти хвилею, коли ви труснете форму, і стати пружною на дотик. Тридцять хвилин — це нижня межа, духовки всі різні, і ваша може захотіти на п'ять хвилин більше.
Ще від Nora Vasquez
·