Фото від ШІЗапечена телятина з картоплею
Інгредієнти
Кроки
Нарізаємо овочі: черешкову селеру, цибулю та моркву великими шматками.
Перекладаємо овочі у форму для запікання, додаємо два зубчики часнику і кілька гілочок розмарину.
Викладаємо телятину зверху, посипаємо сіллю і чорним перцем, скроплюємо оливковою олією.
Перевертаємо м'ясо на другий бік і повторюємо посипання сіллю, перцем та олією.
Вливаємо 1/2 склянки червоного вина.
Запікаємо у розігрітій до 170 градусів духовці з конвекцією щонайменше 2 години, перевертаючи м'ясо на половині часу. Готовність: 63 °C у центрі (середня прожарка).
Поки м'ясо запікається, чистимо, миємо і нарізаємо картоплю кубиками.
Перекладаємо картоплю у форму для запікання, додаємо часник, розмарин, сіль, перець та оливкову олію.
Запікаємо картоплю при 170 градусах приблизно 1 годину.
60 хвКоли м'ясо готове, перекладаємо його на страву для подачі.
Овочі разом із соком переливаємо у миску і збиваємо блендером до однорідної консистенції.
Викладаємо картоплю навколо м'яса і поливаємо щойно приготованим овочевим соусом.
Телятина, запечена великим шматком, на подушці з овочів, з 
картоплею окремо і соусом, який виходить сам собою — без борошна і без зусиль. Це страва на неділю, коли духовка працює довше, ніж ви, і саме в цьому її сенс.
Вирішує вона одне: чи вийде м'ясо суцільним шматком соковитим, а не сухим зверху й сирим усередині. Телятина — м'ясо бідне на жир, тому сама по собі вона пересихає швидше за яловичину чи свинину, і це не ваша помилка, а властивість продукту. Овочева подушка знизу і 
вино — це не прикраса, а захист: вони піднімають шматок над дном форми і дають пару, яка не дає верху згоріти, поки середина ще не дійшла.
Два з половиною-три години в духовці — це не каприз рецепта, а те, скільки часу потрібно щільному шматку м'яса, щоб тепло дійшло до центру повільно, без ривка. Швидше не вийде при розумній температурі, і це нормально: тут терпіння і є частиною смаку, а не перешкодою йому.
Готовність перевіряйте не годинником, а шматком: м'ясо має легко протикатися виделкою, а сік, що виступає, — бути прозорим, не рожевим. Якщо сумніваєтесь — краще зайвих п'ятнадцять хвилин у духовці, ніж сирий центр на тарілці для гостей.
Телятина тут — шматок, а не нарізка, і це принципово: 1,5 кг одним куском тримають соки всередині довше, ніж те саме м'ясо, нарізане на порції. Беріть шматок без кісток, з рівномірною товщиною — так жар проходить крізь нього рівномірніше і ви не отримаєте краю, який уже сухий, поки центр ще рожевий.
Морква, 
селера й 
цибуля великими шматками — це не гарнір і не прикраса для фото. Вони піднімають м'ясо над дном форми, щоб воно не смажилось у власному соку знизу, а запікалось з усіх боків однаково. Після запікання ці овочі, розм'яклі й просочені м'ясним соком, перетворюються блендером на соус без жодної краплі борошна чи вершків — у цьому вся економія: соус — побічний продукт, а не окрема морока.
Часник ріжте не дрібно, а зубчиками чи навпіл — дрібно нарізаний він за дві-три години просто згорить і дасть гіркоту, а не аромат. 
Розмарин кладіть гілочками, не обривайте голки: ціла гілка віддає аромат поступово, а обірвані голки на готовому шматку виглядають як сміття і їх потім доводиться вибирати.
Червоне вино тут не для смаку напою, а для кислоти й випарів, які розм'якшують колаген у м'ясі та підіймають з дна форми все, що пригоріло б без нього. Нема вина — підійде будь-яка кисла рідина без зайвого цукру: розведений винний оцет, томатний сік, навіть вода з ложкою лимонного соку. Смак буде інакший, механізм — той самий.
Картоплю готують окремо від м'яса не з лінощів, а тому що в неї інша логіка: кубики готові тоді, коли серединка м'яка на прокол ножем, і година — це орієнтир знизу, а не присуд. Якщо у вашій духовці конвекції немає — не біда, просто додайте чверть години і орієнтуйтесь на той самий прокол, а не на годинник.
Олію беріть оливкову, якщо подобається її смак саме тут — вона справді пасує до розмарину й часнику. Але якщо олії такої немає, підійде будь-яка олія без власного запаху: її робота — не смакувати, а не давати повітрю висушувати поверхню м'яса й картоплі швидше, ніж усередині встигне дійти жар.
Ще від Inès Lambert
·