Фото від ШІЯловичі котлети з картоплею та цвітною капустою
Інгредієнти

- 400 г Фарш яловичий
- 1 од. Цибуля дрібно нарізана
- 75 г мариновані буряки нарізані дрібними кубиками
- 1 од. Картопля крупно терта
- 2 ст. л. Каперси нарізані
- 1 ч. л. діжонська гірчиця
- 1 од. Яйця
- Сіль
- Чорний перець
- 4 од. Яйця
- 1 ст. л. Оливкова олія
- 1 кг Картопля розрізана навпіл
- 1 од. Цвітна капуста нарізана скибками
- 1 ч. л. сушений розмарин
- Сіль
- Чорний перець
- 2 ст. л. Оливкова олія
- 2 ст. л. крес-салат городній
- 2 ст. л. Шніт-цибуля
Кроки
Перемішайте картоплю з олією, сіллю та розмарином. Цвітну капусту перемішайте з олією, сіллю та розмарином. Викладіть картоплю та цвітну капусту кожне на окреме деко з пергаментом.
Поставте цвітну капусту на нижню полицю духовки, а картоплю — на середню.
Запікайте у розігрітій до 220°C духовці з конвекцією близько 25 хвилин, поки картопля не стане золотистою та хрусткою.
Кілька разів перемішайте картоплю під час запікання.
Покладіть фарш у миску та перемішайте з цибулею, буряком, тертою картоплею, каперсами та діжонською гірчицею.
Сформуйте котлети та обсмажте на розігрітій сковороді з олією та вершковим маслом по 6-7 хвилин з кожного боку.
Розігрійте велику сковороду з олією та розбийте яйця на гарячу сковороду.
Смажте яєчню, поки білок не стане твердим, а жовток залишиться рідким.
Подавайте біф Ліндстрем, увінчаний яєчнею та посипаний крес-салатом і цибулею-шніт, разом із картоплею з розмарином та цвітною капустою.
Біф Ліндстрем — це котлета, яку придумали не кухарі, а бухгалтери. Шведський ресторатор на прізвище Ліндстрем у кінці ХІХ сторіччя мав
фарш, буряк і
каперси, які треба було кудись подіти, і додав до них сире
яйце та терту
картоплю — щоб котлета тримала форму без паніровки й без зайвої закупівлі хліба. Вийшла страва на межі біфштекса і котлети: соковита, солодкувато-кисла від буряка й каперсів, з м'якою текстурою, бо картопля в фарші працює як губка для соку.
Вийде чи ні — залежить не від духовки, а від двох речей: скільки вологи ви відіжмете з тертого буряка й картоплі, і чи дасте фаршу відпочити перед ліпленням. Сирий буряк і картопля пускають сік просто в мисці, і якщо цей сік туди ж і залишити — котлета розповзеться на сковороді, бо тримати її буде нічим, крім яйця, а яйця на 400 грамів фаршу мало.
Друга умова — не поспішати з двома процесами одночасно. Картопля з цвітною
капустою в духовці йдуть довше за котлети на сковороді, і якщо почати смажити фарш одразу — яєчня й гарнір будуть чекати холонучи. Порядок тут важливіший за рецепт: спершу дека в духовку, тоді ліпите котлети, тоді сковорода.
Фарш беріть яловичий, не надто пісний — хоч якийсь жир потрібен, бо буряк і
картопля — це вода й крохмаль, вони нічого не зв'яжуть, окрім
яйця. Якщо фарш у вас зовсім пісний, додайте ложку
олії прямо в суміш, інакше котлета вийде сухою на зламі, хоч зовні й підрум'яниться.
Буряк ріжте дрібним кубиком, а не труть — натертий пускає забагато соку й фарбує весь фарш у суцільний рожевий колір, замість того щоб лишатися окремими солодкими вкрапленнями. Якщо буряка не любите чи нема — це не катастрофа, страва тримається не на ньому, а на
каперсах і
гірчиці, які дають кислинку. Без буряка вийде вже не класичний Ліндстрем, а просто хороша котлета з каперсами, і це чесно треба визнати.
Картоплю для фаршу труть крупно і одразу відтискають руками — це головний крок проти «котлета розвалилась». Картопляний крохмаль у сирому вигляді працює як клей, коли нагрівається на сковороді, але тільки якщо його не змивати зайвою вологою з того ж таки буряка чи соку з фаршу. Дехто каже — досить просто добре перемішати фарш, і він сам триматиметься. Ні, бо сире яйце й терта картопля без відтискання дають рідку масу, яка на гарячій сковороді спершу розтікається, а тоді пригорає по краях, поки середина ще сира.
Каперси ріжте, не кидайте цілими — цілий каперс у шматку м'яса це несподіванка, яку відчуваєш зубом, а не язиком, і це радше неприємно, ніж цікаво. Гірчиця тут не для гостроти, а для в'язкості й балансу: вона трохи емульгує фарш і прибирає приторність буряка.
Картоплю для гарніру ріжте навпіл, а не дрібніше — великий шматок встигає пропектися всередині за той самий час, що й зарум'янитися зовні, поки дрібна нарізка просто висохне в сухому жарі духовки. Орієнтир готовності — не час, а колір і легкість проколу: шкірка золотиста, а виделка входить без зусилля. Цвітну
капусту ріжте скибками, а не суцвіттями — пласка сторона лягає на дека й контактує з гарячим металом та конвекцією, тому й підрум'янюється, а не просто сохне зверху.
Яйця смажте в останню чергу й на окремій сковороді — якщо спробувати зекономити й смажити на тій самій, де були котлети, жовток просто обвариться від залишкового жиру й температури металу, а має лишитися рідким. Це не примха подачі: рідкий жовток, стікаючи по котлеті, замінює соус, якого в рецепті свідомо немає.
Ще від Amir Haddad
·