Фото від ШІСуп-пюре з броколі
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 2 од. Цибуля крупно нарізана
- 2 зубчик Часник дрібно нарізаний
- 4 од. Картопля нарізана кубиками
- 1 ч. л. Сушений чебрець
- 1 л Бульйон
- 1 од. Броколі розібрана на суцвіття
- 100 мл вершки для збивання
- 1 ч. л. яблучний оцет
- 1 ст. л. Оливкова олія для смаження
- Сіль
- Чорний перець
- 1 од. Яблуко
- 100 мл Гарбузове насіння
- 1 ч. л. яблучний оцет
- 1 ч. л. Мед
- 1 ч. л. Оливкова олія
- ½ ч. л. Сіль
Кроки
Обсмажте цибулю та часник у каструлі з олією на середньому вогні до м'якості цибулі
Додайте нарізану картоплю, чебрець та овочевий бульйон, перемішайте
Доведіть до кипіння і варіть під кришкою 15 хвилин
Додайте броколі і варіть ще 5 хвилин
Ретельно збийте суп блендером до гладкої консистенції
Додайте вершки і приправте яблучним оцтом, сіллю та перцем за смаком
Збийте суп ще раз блендером і подавайте з яблучними кубиками та гарбузовим насінням
Обсмажте гарбузове насіння на сковороді з олією та сіллю, поки воно не почне потріскувати
Перемішайте кубики яблука з невеликою кількістю яблучного оцту, змішаного з медом
Подавайте гарячий суп із хрусткими топінгами
Суп-пюре з
броколі — страва, яка не пробачає поспіху рівно в одному місці: броколі. Всі люблять яскраво-зелений суп, і всі отримують сіро-болотяний, бо варять овоч довше, ніж треба. Секрет тут не в кількості інгредієнтів і не в блендері — секрет у тому, щоб зупинитись вчасно.
Піде страва, якщо
картопля встигне розвалитись на волокна до того, як ви додасте броколі — бо саме картопляний крохмаль робить суп оксамитовим, а не рідким. І не піде, якщо броколі лежатиме в окропі довше п'яти хвилин «про всяк випадок»: хлорофіл руйнується від тепла і кислоти
бульйону, зелений стає брудно-зеленим, а разом з кольором суп втрачає і свіжий, трав'янистий смак, перетворюючись на щось варено-капустяне.
Другий момент, де ламається результат, —
вершки. Їх додають в кінці, не раніше, і це не примха. Молочний білок від довгого кипіння з кислотою (а
оцет тут є) здатен звернутися, і замість гладкого пюре ви отримаєте суп із крупинками. Тому порядок «спочатку зблендерити, потім вершки й оцет» — не забаганка автора, а техніка безпеки.
На чотирьох це вийде мисками, не тарілками: суп густий, ситний, хрусткі топінги додають йому другий, контрастний текстурний шар — без них це просто овочеве пюре, з ними — вже страва з характером.
Цибуля й
часник ідуть першими не заради смаку самі по собі, а щоб закласти базу: оливкова
олія розчиняє ароматичні сполуки, які у воді просто не розкриються. На середньому вогні — це той жар, коли цибуля шипить, пускає пару, але не починає коричневіти. Якщо вона піде рудою плямою — гіркота потім відчується в усьому супі, бо пюрувати будете разом з нею.
Картопля тут не для ситності, а для текстури. Крохмаль з неї під час довгого варіння переходить у
бульйон і робить суп густим без борошна чи вершкового масла в основі — це дешевий і чесний спосіб загустити, яким користувались задовго до блендерів. Якщо картоплі у вас немає, підійде будь-який крохмалистий корінь — батат чи навіть трохи рису, зварений до розвареності.
Броколі розбирайте на суцвіття приблизно однакового розміру — не заради краси, а щоб вони зварились одночасно. Дрібні шматочки переваряться раніше за великі, і ви отримаєте суміш яскраво-зеленого пюре з сіруватими вкрапленнями гіркоти. Орієнтир готовності — не таймер, а колір і запах: броколі має стати яскравішим, а не тьмянішим, і запах ще не перейшов у той важкий «капустяний» дух, який з'являється при переварюванні.
Вершки можна замінити будь-яким жиром, що дає оксамитовість без зайвого смаку, — кокосові вершки чи навіть трохи олії з ложкою борошна, розведеного бульйоном, якщо хочете обійтись без молочного.
Оцет в основі супу — не для кислинки, а щоб зрівноважити солодкуватість вареної броколі та картоплі; без нього суп вийде прісним і трохи «ватним» на смак, навіть якщо посолити щедро.
Гарбузове
насіння смажте на сухуватій сковороді з мінімумом олії — тут вам підкаже тріск: воно починає клацати, як дрібний дощ по даху, і це сигнал, що насіння прогрілося наскрізь, а не тільки зовні. Перетримаєте — отримаєте гіркий присмак від підгорілої олії на лушпинні.
Яблуко з оцтом і
медом — це не декор, а спосіб не дати фруктовому шматочку загубитись у пюре: кислота й солодкість контрастують з м'яким смаком супу так само, як хрумкість насіння контрастує з його густиною.
Подавайте одразу, поки суп гарячий: топінги на теплому не розм'якнуть за секунду, яблуко збереже хрум, а насіння — тріск. Якщо хочете підготувати заздалегідь — зваріть і зблендеруйте основу, а вершки, оцет і топінги додавайте вже перед подачею, інакше колір і текстура встигнуть зіпсуватись, доки суп чекає на столі.
Ще від Ostap Melnyk
·