Сирна запіканка
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 400 г Сир кисломолочний
- 2 од. Яйця
- 2 ст. л. Манна крупа або рисове борошно
- 1.5 ст. л. Цукор
- за смаком Ванілін
- за смаком Соняшникова олія для змащення форми
Кроки
Усе змішати до однорідності, викласти у змащену форму.
Поставити форму в розігріту до 200 °C духовку на 35 хв, до рум'яного верху.
35 хвДістати форму з духовки.
Запіканка — це не чизкейк і не сирник зі сковороди. Тут простіше: сир, яйця, крупа і цукор зустрічаються в духовці і через 35 хвилин стають чимось цільним, що тримає форму на ножі. Вирішує тут не рецепт, а дві речі — вологість сиру і колір верху.
Кисломолочний сир 5% — це сир з помірною вологістю, не сухий, але й не рідкий. Якщо у вас сир вологіший, скажімо домашній з ринку, він віддасть зайву воду просто у форму, і краї вийдуть розмитими замість щільних. Відіжміть зайве через марлю — і проблема зникає ще до духовки.
Дехто каже — сир обов'язково треба протерти через сито, інакше будуть крупинки. Ні, не обов'язково: при 5% жирності він і так досить дрібний, а яйця з манкою при перемішуванні самі зроблять масу однорідною. Сито тут рятує амбіції кухаря, а не смак страви.
Готовність дивіться за кольором, а не за годинником: верх з блідо-жовтого стає рум'яним, майже карамельним по краях. 35 хвилин — це орієнтир знизу, а не команда бігти виймати форму рівно на цій хвилині.
Манка тут не для густоти заради густоти. Вона набухає від соку, який сир віддає при нагріванні, і зв'язує цю вологу зсередини — без неї маса просто розтеклася б по формі тонким млинцем. Рисове борошно працює інакше: воно менше набухає, зате не містить глютену і дає щільнішу, не тягучу текстуру. Критерій заміни простий — будь-яка крупа чи борошно, що вбирає вологу і не сперечається смаком із сиром.
Яйця — це каркас. При нагріванні білок згортається одним з перших, і саме це тримає запіканку цілою, коли ви нарізаєте її на шматки. Приберіть яйця — отримаєте запечену сирну масу, яка розвалюється на виделці ще до того, як ви піднесли її до рота.
Цукор тут не десертна доза, а сніданкова: півтори ложки на 400 грамів сиру дають легку солодкість і трохи карамелі там, де поверхня перша зустрічає жар. Хочете солодше — додавайте сміливо, структуру тримають яйця й крупа, а не цукор, нічого не зламається.
200 °C — температура, за якої поверхня встигає підрум'янитись за ті ж 35 хвилин, поки середина доходить до готовності зсередини. Нижче — верх лишиться блідим, і запіканка вийде радше вареною, ніж запеченою. Вище — ризикуєте підгорілим верхом при ще сирій середині: жар просто не встигне дійти вглиб так швидко.
Форма — звичайна скляна чи керамічна, змащена олією без власного запаху: рафінована соняшникова підійде ідеально, бо нерафінована посперечається з ваніліном і переможе не на вашу користь. Рецепт розрахований на дві порції й невелику форму — це теж працює на результат: тонкий шар пропікається рівномірніше, ніж товстий шар у великій формі.
І дайте їй постояти хоча б кілька хвилин після духовки, перш ніж різати. Гаряча вона м'яка й тягуча всередині, і тільки остигаючи, білок остаточно «сідає» та тримає форму. Терпіння тут — теж складник смаку, хоч у списку інгредієнтів його й не було.
Ще від Ovenstein