Фото від ШІКориця-зірка
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 60 г Вершкове масло
- 20 г Дріжджі
- 300 мл Молоко незбиране
- 1 од. Яйця
- 50 г Цукор
- 1 ч. л. Кардамон мелений
- 0.5 ч. л. Сіль
- 500 г Борошно
- 75 г Марципан
- 100 г Цукор
- 100 г Вершкове масло кімнатної температури
- 1 ст. л. Кориця мелена
- 1 од. Яйця збите для змащування
- 1 ч. л. цукрова пудра
Кроки
Розтопіть масло в каструлі на слабкому вогні, поки воно повністю не розтане.
2 хвУ мисці розчиніть дріжджі в молоці, додайте розтоплене масло, яйце, цукор, кардамон, сіль і половину борошна.
3 хвДобре перемішайте, доки не об'єднаються, потім додайте решту борошна.
2 хвВимішуйте тісто міксером протягом 5 хвилин, доки воно не стане гладким і еластичним.
5 хвНакрийте тісто і дайте йому піднятися в мисці протягом 1 години за кімнатної температури.
60 хвТим часом змішайте начинку з марципану, масла, цукру та кориці, поки не отримаєте однорідну суміш.
2 хвЗважте тісто і поділіть його на чотири рівні частини.
2 хвСформуйте з кожної частини кульку й дайте їм трохи відпочити на столі.
5 хвРозкачайте кожну кульку окремо в коло діаметром 24 см.
Покладіть одне коло на деко з пергаментом і змастіть третиною начинки все коло, окрім 1 см по краю.
Покладіть зверху наступне коло, змастіть начинкою, окрім 1 см по краю, і повторіть, поки не використаєте всі чотири кола тіста та начинку.
5 хвНа останній шар тіста начинку не кладіть.
Поставте склянку в центр тіста та ножем зробіть надрізи від краю склянки до краю кола, поділивши тісто на 16 частин, як на діаграмі торта.
Беріть по два сусідні шматки і скручуйте їх у протилежні боки, перекручуючи двічі, по всьому колу.
3 хвЗаберіть склянку з центру.
1 хвДайте тісту підійти під рушником протягом 30 хвилин.
30 хвЗмастіть збитим яйцем і випікайте в розігрітій духовці з конвекцією за температури 175 градусів протягом 17-20 хвилин.
19 хвДайте випічці охолонути.
Перед подачею посипте цукровою пудрою.
1 хв
Це не плетена булочка з
корицею, а дріжджовий пиріг-зірка — чотири коржі, перемащені начинкою, скручені й розгорнуті у вигляді квітки. Вигадали її у Швеції, де здобна випічка з
кардамоном взагалі норма життя, а не привід для свята — там навіть на звичайну каву до неї звикли. У нас кардамон досі сприймають як щось екзотичне, а дарма: у дріжджовому тісті він не заважає, а відтіняє вершковий смак
масла.
Вийде вона чи ні — вирішується не в духовці, а раніше, на етапі тіста. Головна небезпека — заквасити
дріжджі в гарячому
молоці. Молоко має бути теплим, як парне, трохи тепліше за тіло — руку тримати приємно, терпіти не треба. Якщо пече пальці — дріжджі в такому молоці зваряться, і тісто потім підніматиметься кволо, ви це спишете на «погані дріжджі», хоча винні самі.
Друга точка ризику — розкачування коржів і складання зірки. Тут не треба поспішати й міряти лінійкою: коло має бути рівним по товщині, а не точно 24 см, інакше один бік пропечеться, а інший лишиться сирим. Скручування — не технічна деталь для краси, а спосіб відкрити шари так, щоб начинка з кориці стала видною, а не захованою всередині.
Пудра в кінці — це не прикраса, а контраст: солодка пилюка на теплій здобі з маслом і корицею. Без неї страва не зіпсується, але стане прісною на вигляд, хоч на смак нічого не зміниться.
Масло топіть на найслабшому вогні, який у вас є — не для того, щоб воно кипіло, а щоб просто розпустилось і трохи охололо, поки ви готуєте інше. Гаряче масло, влите прямо в дріжджове
молоко, зробить те саме, що й гаряче молоко — уб'є
дріжджі локально, в тому місці, куди потрапило. Тому порядок у рецепті не випадковий: спершу розчиняють дріжджі в молоці, і лише потім додають масло — воно вже встигло охолонути, поки ви з ним возились.
Дріжджів тут 20 грамів свіжих — це багато як для домашньої випічки, але тісто важке, здобне, з маслом і
яйцем, а жир завжди гальмує підйом тіста. Якщо у вас сухі дріжджі — беріть приблизно третину від ваги свіжих, це загальне правило переведення, а не магічна пропорція саме для цього рецепта.
Кардамон мелений втрачає аромат швидко, за кілька тижнів з пакетика лишається просто порошок без запаху. Якщо є можливість — купіть зерна і змеліть самі перед замісом, різниця відчутна одразу. Немає кардамону взагалі — не біда, тісто витримає і без нього, це прянощ для аромату, а не для структури.
Марципан у начинці — не данина моді, а спосіб зробити суміш масла з цукром вологою і пластичною, щоб вона не висипалась із тіста при розкачуванні, а трималась шаром. Якщо марципану немає — замініть мелений мигдаль з цукровою
пудрою і крапелькою води, щоб досягти такої ж пастоподібної консистенції. Головне — не сухий порошок, а щось, що мажеться, як м'яке масло.
Масло для начинки має бути справді кімнатної температури, м'яким настільки, щоб ложка входила без зусиль. Холодне масло не змішається з цукром і
корицею рівномірно — залишаться грудки, і при розкачуванні вони проткнуть тісто. Тут якраз той випадок, де нетерпіння коштує дірок у коржі.
Останній шар тіста лишається без начинки невипадково — якщо намастити і його, під час випікання начинка потече з верхівки зірки на деко, а не лишиться всередині шарів. Це той дефект, який одразу видно на фото в інтернеті — підгорілі патьоки навколо випічки, і люди думають, що так і треба.
Ще від Amir Haddad
·