Фото від ШІЛінгвіне з мигдальним песто та креветками
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 400 г Хліб
- 300 г Креветки великі, очищені
- 2 зубчик Часник
- 1 чарка Віскі
- Сіль за смаком
- Чорний перець мелений, за смаком
- Оливкова олія за смаком
- 25-30 листочків Базилік
- 50 г Мигдаль
- 1 ст. л. Пармезан
Кроки
У блендері з'єднати базилік, щіпку солі та мигдаль і збити, потім додати пармезан і оливкову олію до отримання песто.
Обсмажити часник у шкірці та вийняти його, коли він набуде золотавого кольору.
Додати очищені креветки, швидко обсмажити й фламбувати віскі, присолити за смаком і додати чорний перець. Готовність: у найтовщому місці 63 °C.
Злити лінгвіне до стану альденте та перекласти в сковороду з песто, додати воду від варіння макаронів і перемішати, обсмажити кілька хвилин і подавати.
Лінгвіне з 
креветками й мигдальним песто — це страва на три швидкі дії: збити соус, обсмажити креветки, з'єднати все з макаронами. Вона не терпить зволікань — від того моменту, як креветка лягла на гарячу сковороду, у вас хвилина-дві, не більше, щоб довести справу до кінця. Все інше можна робити заздалегідь.
Дехто думає, що песто — це коли все закидали в блендер одним рухом і забули. Ні, бо 
олія в песто не для обʼєму, а щоб тримати смак 
базиліка в розчиненому стані — її додають уже після того, як горіхи й зелень побилися, інакше соус розшаровується і пахне тьмяно, наче базилік де-то забули в холодильнику.
Готовність тут не за хвилинами з рецепта, а за кольором і запахом: 
часник — золотавий, не темніший, бо гіркота в коричневому часнику — це вже спалений крохмаль, і назад її не прибрати. Креветка — щойно вигнулась у тугу дужку й стала рожево-білою по всій товщині, зняли з вогню. Ще тридцять секунд — і вона суха, як гумка для стирання.
Базилік беріть свіжий, не сушений — у сушеному вже немає ефірних олій, тільки запах сіна. 25-30 листочків — це не для краси цифри, а тому що менше губиться в олії та пармезані, більше — перекриває 
мигдаль. Якщо базиліка мало, додайте трохи петрушки, смак буде інший, але соус не розвалиться.
Мигдаль тут замість кедрових горішків — і це не бідна заміна, а економічна: кедрові дорогі й швидко гіркнуть від жиру, мигдаль дешевший і довше лежить. Критерій заміни простий: будь-який горіх без власної різкості — фундук, кешью — піде, лиш не волоський, він гіркуватий сам по собі і перетягне соус у свій бік.
Часник смажте в шкірці свідомо: шкірка не дає зубчику пригоріти зсередини швидше, ніж зовні зарум'яниться, і дає легкий, а не їдкий аромат олії. Вийняли його — і правильно, бо його роль уже зроблена, він віддав олії характер, а сам у готовому соусі був би зайвим шматком з гіркою серединкою.
Креветки для цієї страви мають бути великі саме тому, що дрібні встигають пересохнути раніше, ніж встигнуть просмажитись і сприйняти віскі. Фламбування — не фокус для ефекту, а спосіб випалити зайвий спирт і залишити тільки карамельний, дубовий нюанс; робіть це, відсунувши сковороду від себе й не над відкритим вогнем плити, якщо вона електрична чи індукційна — просто дайте алкоголю випаруватися на сильному жарі довше.
Воду від варіння макаронів не виливайте — у ній розчинений крохмаль, і саме він у фінальному перемішуванні перетворює олію й 
пармезан з окремих краплин у соус, що облягає лінгвіне, а не стікає на дно тарілки. Без цієї води песто лишається густою пастою, яка просто лежить купкою поверх макаронів.
Сіль і 
перець — за смаком, бо в креветках і пармезані своя сольність, і додавати її наосліп за звичкою — це той самий шлях до пересоленої страви, який потім ніхто визнавати не хоче.
Ще від Luca Martelli
·