Фото від ШІГусениця з фрикадельок
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 500 г Фарш яловичий
- 500 г Стручкова квасоля
- Борошно за смаком
- 7 од. Помідор
- Кетчуп за смаком
- Майонез за смаком
- 5 од. Оливки
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- 1 од. Морква
- 3 од. Сир кисломолочний що тягнеться
Кроки
У миску покладіть м'ясний фарш, додайте сіль та оливкову олію, добре вимішайте, за бажанням додайте спеції та сформуйте кульки, обваляйте в борошні.
Викладіть кульки на пергамент і випікайте при 200 градусах до готовності. Готовність: усередині 71 °C.
Дістаньте форму, покладіть на кожну кульку (крім голови) сир, що тягнеться, і поверніть у духовку до розплавлення сиру.
Зробіть очі гусениці з двох зубочисток, двох оливок, кетчупу та майонезу.
З моркви зробіть вусики та лапки гусениці, а зі стручкової квасолі викладіть «траву» навколо неї.
Поріжте помідори черрі навпіл і розкладіть як грибочки на «траві».
Заправте овочі оливковою олією.
Це не стільки рецепт, скільки конструктор для дитячого столу: фрикадельки з 
фаршу, облиті 
сиром і вишикувані в рядок, а навколо — «трава» зі стручкової 
квасолі й «грибочки» з 
помідорів черрі. Готується все з тих самих продуктів, що й будь-які котлетки з гарніром, просто форма подачі робить з буденної вечері маленьке шоу.
Вийде це практично завжди, бо фрикадельки в духовці — найбезпечніша річ на світі: їх важко пересушити, якщо не тримати зайве, і важко не пропекти, бо вони маленькі. Головний ризик тут не кулінарний, а естетичний — розвалиться гусениця чи ні, і про це варто подумати ще на етапі ліплення кульок.
Фарш і квасоля запікаються практично одночасно, тож це страва на один захід у духовку, без танців між плитою і духовкою. А сир, що тягнеться, зверху — це вже не про смак, а про те, щоб дитина побачила «шерсть» і заверещала від задоволення.
Фарш беріть будь-який, яким звично годуєте родину — яловичий, свинячий, змішаний. Головне тут не сорт м'яса, а вологість: сухий фарш у духовці дасть сухі кульки, бо випікання саме по собі вологи не додає, на відміну від варіння в бульйоні. Якщо фарш видається сухуватим, трохи оливкової 
олії у вимішування — це не забаганка, а страховка.
Борошно на кульках — не для хрусткої шкірки, її тут не буде, а щоб кулька тримала форму і не розповзлася плямою на пергаменті, поки сідає тепло духовки. Тонкого шару досить, товстий дасть присмак сирого тіста там, де йому не місце.
Духовка на 200 градусів — це температура, при якій поверхня м'яса швидко схоплюється білком і кулька «запечатується», не встигнувши розтекти сік по пергаменту. П'ятнадцять хвилин — орієнтир знизу: дивіться не на час, а на те, чи фрикадельки стали рівномірно сіро-коричневими і пружними на дотик, а не на вигляд годинника.
Сир, що тягнеться, кладіть після того, як кульки вже тримають форму — інакше він розтечеться по пергаменту разом із жиром. Будь-який сир, що плавиться в нитки, тут підійде, назва на упаковці справи не змінює.
Морква для вусиків і лапок ріжте тонко, бо товсті шматки в сирому вигляді будуть твердими — а гусениця має виглядати грайливо, не кусати гостя за палець. Стручкова квасоля як «трава» йде в духовку разом з м'ясом чи окремо недовго — досить, щоб вона з яскраво-зеленої стала трохи матовою і м'якою на вигин, перетримати її легко, і тоді замість трави вийде сіре сіно.
Помідори черрі навпіл кладуться вже на готову «траву» без запікання — їм тепло не потрібне, вони тут суто декоративні гриби, і нагрівання тільки пустить з них сік раніше часу. 
Кетчуп, 
майонез і 
оливки для очей — річ без жодної технології, тут питання смаку й терпіння намалювати рівно, а не швидко.
Ще від Inès Lambert
·