Фото від ШІПишний гарбузовий пиріг
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 250 г Гарбуз
- 100 мл Рослинна олія
- 4 од. Яйця
- 280 г Борошно
- 120 г Мигдаль
- 230 г Цукор
- 80 мл Молоко
- 16 г Розпушувач
- щіпка Сіль
- 1 од. Апельсинова цедра
- 1 ч. л. Екстракт ванілі
Кроки
Наріжте сирий гарбуз дрібними кубиками і збийте блендером разом із молоком та рослинною олією до однорідного пюре.
Збийте білки у пишну піну.
Окремо збийте жовтки з цукром до світлої, пишної маси.
До жовткової маси додайте гарбузове пюре, цедру апельсина, екстракт ванілі, сіль, а також просіяні борошно і розпушувач.
Додайте подрібнений мигдаль і обережно вмішайте збиті білки.
Ретельно перемішайте тісто лопаткою і вилийте у змащену маслом та обсипану борошном форму діаметром 24 см.
Випікайте пиріг у заздалегідь розігрітій до 170 градусів духовці (верх-низ, без конвекції) приблизно 50-60 хвилин.
55 хв
Гарбузовий пиріг — це не 
гарбуз заради гарбуза, а спосіб зробити тісто вологим без зайвого масла. Сирий гарбуз тут не варять і не печуть окремо — його б'ють блендером просто з 
молоком і 
олією в пюре, і це пюре працює як зволожувач, не перетворюючи м'якуш у кашу з волокнами. Так тісто лишається ніжним, а не ватним.
Пиріг вийде, якщо ви не полінуєтесь окремо збити 
білки й окремо — жовтки з цукром. Це два різні двигуни пишноти: жовтки з цукром дають структуру й колір, білки — повітря. З'єднати їх в одне без збивання — отримаєте щільний корж, смачний, але плаский, як млинець-переросток. Тож терпіння тут не для краси — це і є складник пишноти.
Дехто каже: гарбуз у випічці треба спершу запекти, інакше тісто буде сирим. Ні — коли гарбуз подрібнено блендером у пюре з рідиною, він рівномірно розподіляється в тісті й пропікається разом з ним за ті ж 50-60 хвилин при 170°C, бо шматочків просто немає, нема чому лишатися сирим усередині.
Форма на 24 см, духовка на 170 градусів верх-низ — це та температура, за якої тісто встигає піднятися раніше, ніж схопиться скоринка зверху. Якщо поставити гарячіше, верх запечатається, а середина ще підніматиметься — і пиріг або трісне, або осяде всередині. Готовність перевіряйте не за хвилинами, а дерев'яною шпичкою: вона має вийти сухою, без мокрого тіста на ній, скоринка — пружна, а не та, що провалюється під пальцем.
Гарбуз беріть щільний, стиглий, не водянистий — з таких, що на розрізі помаранчеві й сухуваті, а не ті, з яких тече сік. Якщо гарбуз вологий, пюре вийде рідшим, і тоді трохи зменшіть молоко на око, інакше тісто розтечеться тонше, ніж треба.
Олія тут — будь-яка без власного запаху: соняшникова рафінована, кукурудзяна, навіть рафінована оливкова, якщо не шкода. Завдання олії — не смак, а жирність, що тримає м'якуш пухким довше, ніж на самому маслі. Нерафінована олія зі своїм запахом тут зіпсує і 
цедру, і 
ваніль — вони просто потонуть у ньому.
Яйця розділяйте акуратно: жоден жовток не повинен потрапити в білки, інакше жир із жовтка не дасть білку збитися в піну — це не забобон, а хімія поверхневого натягу. Білки збивайте в сухому чистому посуді з тієї ж причини.
Мигдаль можна взяти вже мелений або подрібнити цілий самостійно — дрібніше, ніж крихта, але не в пил, щоб лишалася текстура. Якщо мигдалю немає, підійде будь-який горіх зі схожою олійністю — волоський чи фундук, мелений так само дрібно; смак зміниться, структура — ні.
Цедру апельсина знімайте тільки з яскравого шару шкірки, без білої частини під нею — вона гірчить і переб'є ваніль та гарбуз замість того, щоб їх підкреслити. Якщо апельсина нема — лимонна цедра теж спрацює, вона тут не головна скрипка, а приправа, що знімає зайву солодкість.
Форму змащуйте маслом і обсипайте 
борошном не для краси — без цього шару тісто вчепиться в метал, і коли пиріг осяде під час остигання (а осідає будь-який пишний бісквіт на гарбузовій основі), він потягне за собою краї і трісне збоку. Плівка з борошна дає пирогу відлипнути рівно, цілим шматком.
Ще від Matteo Brandt
·