Фото від ШІНіжні овочеві котлетки в аерофритюрниці
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 500 г Картопля варена
- 100 г Кабачок
- 100 г Морква
- 150 г Горошок
- 1 од. Яйця
- 100 г Пармезан тертий
- 1 од. Шалот
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- твердий сир за смаком
- Панірувальні сухарі
- за смаком Чорний перець за смаком
Кроки
Картоплю очищаю і відварюю у трохи підсоленій воді, доки вона не стане м'якою.
Мию кабачок і моркву, обрізаю кінчики, за потреби очищаю і нарізаю рівними кубиками.
На пательні розігріваю трохи оливкової олії і на слабкому вогні томлю дрібно нарізаний шалот.
Додаю моркву і кабачок, трохи збільшую вогонь і обсмажую.
3 хвДодаю горошок, перемішую, приправляю сіллю і перцем, накриваю кришкою і готую.
15 хвКоли картопля зварена, зливаю воду і розтираю її за допомогою товкачки.
Додаю теплі обсмажені овочі, яйце і тертий пармезан, старанно перемішую.
Злегка змоченими руками формую кульки — котлетки.
Обвалюю кожну котлетку в панірувальних сухарях і викладаю в кошик аерофритюрниці.
Зрошую трохи олією і готую при температурі 180 градусів, перевертаючи на половині часу.
15 хв
Це овочеві котлетки, які тримає не 
яйце, а картопляне пюре — крохмаль у ньому клейкий сам по собі, яйце тут лише для кольору і зв'язку з 
сиром. Вирішує страва одне: що робити з рештками відвареної 
картоплі і з 
горошком-
кабачком, які ніхто не доїв окремо.
Виходить чи ні — залежить від того, скільки вологи ви залишили в начинці. Кабачок і 
морква під кришкою пускають сік, і якщо цей сік не випарувати, а відразу змішати з пюре, котлетка в аерофритюрниці не тримається — розповзається від пари всередині. Тому обсмажування овочів — не для смаку, а щоб вигнати зайву воду.
Дехто каже — в аерофритюрниці можна смажити без жиру взагалі. Ні, бо тонкий шар 
олії на 
сухарях — це те, що дає рум'яну шкірку: без неї панірування просто підсохне й побіліє, а не стане хрусткою.
Картопля — основа, і варити її треба до м'якості, яка легко проштовхується товкачкою, а не до розварювання у воду: зайва вода в картоплі — це та сама волога, яка потім не дає котлетці тримати форму. Товкачкою, а не блендером — блендер рве крохмальні зерна і пюре стає клейким і тягучим, як клейстер, а не розсипчастим.
Кабачок і морква кубиками — для того, щоб вони встигли і обсмажитись, і потім дотомитися під кришкою за той самий час, що й горошок. Морква тут головний орієнтир готовності: вона має гнутися, а не ламатися. Якщо немає свіжого горошку — заморожений підійде так само, він однаково йде в сковороду останнім і просто доходить парою.
Шалот томлять на слабкому вогні окремо від решти не з поваги до цибулі, а тому, що цибуля на сильному вогні миттю бере гіркоту з підгорілих краєчків, і цю гіркоту потім не перебити жодним 
пармезаном.
Яйце і пармезан — зв'язка, але головний клей тут крохмаль з картоплі. Пармезан можна замінити будь-яким твердим сиром, що добре труситься в тертку і не плаче олією на сковороді — тобто сиром без зайвої вологи в собі.
Панірувальні сухарі — не прикраса, а бар'єр: вони беруть на себе олію і тепло аерофритюрниці першими, тому всередині котлетка встигає просто прогрітися, а не висохнути. Температура 180 — це той рівень, при якому крохмаль на поверхні сухарів встигає карамелізуватися в рум'яну шкірку раніше, ніж усередині котлетка почне розповзатися від тепла.
Переверніть котлетки рівно на половині часу — не раніше: поки низ не взяв скоринку, він ще м'який і будь-який дотик лопаткою зім'яв формою те, що ви так ретельно ліпили руками.
Ще від Matteo Brandt
·