Фото від ШІСолодкі панцеротті
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 150 г Борошно
- 75 мл Молоко
- 1 од. яєчні жовтки
- 6 г Какао-порошок
- 25 г Вершкове масло
- 8 г Цукор
- 2.5 г Сіль
- 2 г Дріжджі
- Манна крупа за смаком
- Оливкова олія за смаком
- Нутела за смаком
- Молоко за смаком
- цукрові кульки за смаком
- кокосове борошно за смаком
- Фундук за смаком
- за смаком цукрова пудра для посипання
Кроки
Просіюємо борошно типу 1 в миску та розкришуємо туди дріжджі. Злегка перемішуємо, додаємо яєчний жовток, молоко і какао-порошок. Вимішуємо тісто.
Додаємо цукор, сіль і вершкове масло. Вимішуємо на столі, присипаному семолою.
Формуємо кульку з тіста, змащуємо оливковою олією, накриваємо плівкою і залишаємо відпочивати.
5 хвВимішуємо тісто, перекладаємо в змащену миску, накриваємо плівкою і залишаємо підходити при кімнатній температурі.
120 хвРозкачуємо тісто качалкою. Формуємо 9 панцеротті з нутелою, надаючи їм форму півмісяця.
Викладаємо панцеротті на пергамент, накриваємо плівкою і даємо підійти при кімнатній температурі.
120 хвЗмащуємо панцеротті молоком і випікаємо в духовці при максимальній температурі.
7 хвГотуємо шоколадний крем, змішуючи нутелу з молоком до однорідності.
Прикрашаємо панцеротті цукровою пудрою та шоколадним кремом.
Посипаємо панцеротті цукровими драже, кокосовим борошном і подрібненими лісовими горіхами.
Панцеротті — це по суті солодкі пиріжки з дріжджового тіста, тільки форма і витримка роблять з них щось більше за звичайну булочку.
Какао в тісті — не для кольору, а щоб тісто не сперечалось смаком з
нутелою всередині, бо прісне борошняне тісто поруч з шоколадною начинкою завжди програє і стає просто "хлібом, в якому щось солодке".
Вийде чи ні — вирішує не випічка, а два підйоми тіста до неї. Перші п'ять хвилин відпочинку — це не про об'єм, а про те, щоб клейковина, яку ви щойно натягнули вимішуванням, розслабилась і дала тісту розкачуватись, а не стягуватись назад у кульку. Другий підйом, той що на 120 хвилин, — справжня робота
дріжджів, і тут поспішати некуди: тісто саме скаже, коли воно готове, збільшившись в об'ємі, а не за годинником на кухні.
Головний ризик тут — не недопекти, а пересушити. Максимальна температура духовки і всього сім хвилин — це тому, що тісто тонке, цукру в ньому мало, і воно встигає пропектись раніше, ніж встигне підсохнути. Пропустите момент — отримаєте не м'який пиріжок, а суху скоринку з гарячою нутелою всередині, яка видає себе при першому укусі опіком піднебіння.
Борошно типу 1 тут не випадкове — воно грубіше за вищий сорт, з більшим вмістом оболонки зерна, і дає тісту трохи щільнішу, не ватну структуру. Якщо такого немає під рукою — беріть звичайне пшеничне борошно вищого ґатунку, просто тісто вийде трохи ніжнішим, без того легкого горіхового присмаку.
Яєчний
жовток і вершкове
масло в тісті — не для смаку, а для м'якості. Жир обволікає нитки клейковини і не дає тісту стати гумовим після випікання — це головна причина, чому дріжджове тісто для пиріжків часто роблять здутим, і наступного дня воно вже як підошва. Білок тут навмисно не йде в тісто: він би зробив структуру жорсткішою, а нам потрібна м'якість.
Дріжджів мало — всього 2 грами на таку кількість борошна, і це нормально. Менше дріжджів — повільніше бродіння, але смак глибший, бо тісто встигає "доспіти", а не просто надутись газом. Дехто каже — чим більше дріжджів, тим швидше і краще. Ні, бо швидке бродіння дає тільки об'єм, без того ледь кислуватого хлібного присмаку, який з'являється від повільної роботи дріжджів.
Семола на столі під час розкачування — це не прикраса, а захист від прилипання без зайвого борошна в тісті. Звичайне борошно вбирається в тісто і робить його сухішим з кожним розкачуванням, а грубі крупинки семоли просто лежать на поверхні й не дають тісту приклеїтись до стола. Немає семоли — підійде манна крупа, суть та сама: грубе зерно, яке не вбирається в тісто.
Нутела всередині — начинка, яку легко переплутати з причиною смаку, хоча насправді вона лише те, заради чого ви взагалі возитесь з тістом. Форма півмісяця — не естетика заради естетики, а спосіб герметично закрити начинку, щоб нутела не витекла і не підгоріла на пергаменті при тій самій максимальній температурі духовки.
Оздоблення — шоколадний крем, драже, кокосова стружка, горіхи — це вже справа смаку й ока, тут немає правильної пропорції. Єдине, що варто пам'ятати: крем з нутели й
молока наноситься на вже охолоджені панцеротті, бо на гарячих він просто розтече і стече, а не ляже красивою плямою.
Ще від Inès Lambert
·