Фото від ШІПіца-булочки з шинкою та сиром
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 20 г Дріжджі
- 300 мл Вода
- 1 ч. л. Цукор
- 1 ч. л. Сіль
- 100 г Цільнозернове борошно
- 400 г Борошно
- 50 г Вершкове масло
- 1 од. Яйця
- 40 г Песто
- 25 г Кедровий горіх
- 150 г твердий сир наприклад тертої моцарели
- 25 г в'ялені томати дрібно нарізаних
- 75 г Шинка нарізаної смужками
- ½ жменя Базилік дрібно нарізаного
Кроки
Розмішати дріжджі з водою кімнатної температури, додати цукор, сіль і цільнозернове борошно.
Перемішати, бажано міксером.
Додати пшеничне борошно і вимішувати тісто 5 хвилин.
5 хвДодати вершкове масло, нарізане дрібними кубиками, і вимішувати тісто ще 5 хвилин.
5 хвДати тісту підійти на кухонному столі півтори години (90 хвилин).
90 хвВикласти тісто на присипану борошном поверхню і зробити заглиблення посередині.
Розбити яйце в заглиблення, викласти на нього грубо тертий сир, песто, кедрові горішки, в'ялені томати та шинку.
Трохи зібрати тісто навколо начинки й за допомогою кондитерської лопатки порубати його на дрібні шматочки.
Перемішати лопаткою тісто з начинкою і порубати його ще раз.
Розподілити порубане тісто на потрібну кількість булочок і перекласти кожен шматочок на деко, застелене пергаментним папером.
Дати піца-булочкам підійти 1 годину під чистим рушником.
60 хвВипікати в розігрітій духовці з конвекцією при 200 градусах приблизно 15-17 хвилин, доки не стануть золотистими й повністю пропеченими.
16 хвПодавати гарячими, щойно випеченими, посипавши невеликою кількістю свіжого базиліка, — або охолодити на решітці, якщо потрібно взяти з собою.
Це не піца і не булочки, а щось середнє — тісто, в яке начинку не кладуть шарами, а рубають просто всередині, лопаткою, прямо на столі. Звучить дивно, поки не зрозумієте навіщо: так начинка розходиться нерівномірно, клаптями, і в одній булочці вам трапиться більше 
сиру, в іншій — більше 
шинки. Це не недогляд, це і є задум — кожна булочка трохи інша, як у піцайоло, що жбурляє начинку на тісто не зважуючи.
Вийде це чи ні — залежить 
від одного: чи дасте тісту підійти двічі, не поспішаючи. Тут написано дев'яносто хвилин і ще шістдесят — і це не для краси цифри, а тому що 
дріжджам треба встигнути з'їсти 
цукор і надути тісто бульбашками двічі. Урвете на півдорозі — отримаєте щось пласке й щільне, схоже на коржик, а не на пухку булочку.
Дехто скаже: навіщо цільнозернове 
борошно, якщо все одно половина звичайного. Не для корисності вдає із себе — воно дає тісту характер, трохи шорсткості й горіхового смаку, без якого це просто біла булка з начинкою. Прибрати можна, замінивши на те саме пшеничне, але тоді булочка стане простішою, молодшою на смак.
Дріжджі тут сирі, пресовані — двадцять грамів це приблизно половина звичайного бруска. Якщо у вас сухі — беріть утричі-вчетверо менше за вагою, і головне, не кидайте їх у гарячу воду: вода кімнатної температури не випадково в рецепті, бо гаряча дріжджі просто вб'є, а холодна — приспить надовго. Цукор тут не для солодкості тіста, він — їжа для дріжджів, щоб швидше почали працювати.
Масло додається вже після того, як борошно зібралося в тісто — не раніше. Причина проста: жир обволікає частинки борошна й заважає клейковині зв'язатися, тож якщо кинути масло одразу, тісто ніколи не стане еластичним, а залишиться крихким і рватиметься. Тому послідовність тут — не примха, а фізика.
Яйце в заглибленні — це не окремий інгредієнт для їжі, а зв'язка: воно трохи скріплює начинку й дає вологу, яка під час випікання не дасть сиру пересохнути раніше, ніж підрум'яниться тісто. Сир беріть будь-який твердий чи напівтвердий, що добре плавиться — моцарела типова, але піде і будь-який жовтий сир, аби тертий грубо, а не дрібним пилом: великі шматки лишають кишені розплавленого сиру всередині, дрібний стопиться в плівку.
Песто й кедрові 
горіхи — найдорожча й найзамінніша частина. Якщо песто немає — зробіть заміну за принципом, а не за списком: щось оливкове, трав'яне й з часником підійде, навіть ложка оливкової олії з дрібно нарізаним 
базиліком і зубчиком часнику. Кедрові горіхи дають хрускіт і легку смолянистість — волоські чи мигдаль, подрібнені, теж спрацюють, просто смак зміститься вбік.
В'ялені томати тут для кислинки й концентрованого смаку, бо свіжий помідор віддасть у тісто вологу і розмочить його зсередини. Якщо не маєте в'ялених — беріть справді мало свіжих і дрібно ріжте, як у рецепті, саме щоб не перевантажити тісто соком.
Температура двісті градусів з конвекцією — це той режим, де повітря в духовці рухається і швидко обвітрює поверхню тіста, тому воно рум'яниться рівномірно з усіх боків, а не лише зверху. Орієнтуйтесь не на шістнадцять хвилин як на закон, а на колір: тісто має стати золотистим, а не просто теплим на вигляд — колір каже, що цукри на поверхні скарамелізувалися, і саме це дає смак скоринки, а не сама спека.
Ще від Marta Kowalczyk
·