Фото від ШІПармезанова запіканка з картоплею, сиром і шинкою
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 кг Картопля
- 250 г Ементаль
- 200 г Проволоне
- 250 г Моцарела
- 200 г Шинка
- Шавлія за смаком
- Пармезан за смаком
- 150 мл Молоко
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Панірувальні сухарі за смаком
Кроки
Підготуйте всі інгредієнти, наріжте кубиками емменталь, проволу та моцарелу.
Картоплю почистіть, помийте і наріжте тонкими рівними скибочками.
Змастіть дно форми для запікання оливковою олією і присипте панірувальними сухарями.
Викладіть перший шар картоплі, посоліть і поперчіть.
Додайте сири кубиками, присипте пармезаном і шавлією, покладіть шинку і накрийте новим шаром картоплі.
Повторюйте шари, чергуючи картоплю, сири, шинку і спеції, поки не заповните форму.
Залийте молоком і скропіть оливковою олією.
Випікайте в розігрітій духовці за температури 170 градусів приблизно 50 хвилин.
50 хв
Це не лазанья і не гратен у чистому вигляді — щось середнє: 
картопля шарами з трьома сирами й 
шинкою, залита 
молоком. Три сорти сиру тут не для понту — у кожного своя робота. 
Емменталь тягнеться й тримає структуру, 
провола дає той горіховий дух, 
моцарела — вологість і м'якість. Якщо покласти тільки один сир, запіканка або буде суха, або розповзеться калюжею.
Вийде чи ні — вирішує товщина скибочок картоплі. Наріжте товсто — середина лишиться сирою, поки верх уже підгорить. Наріжте як на карпаччо — розсиплеться в кашу. Орієнтир: скибочка має просвічувати, але не рватися в руках, товщиною як дві монети одна на одну.
Дехто думає, що запіканку можна зібрати і одразу в духовку на повну потужність — швидше дійде. Ні, бо 170 градусів тут — не забаганка, а розрахунок: за цей час картопля встигає проваритись молоком зсередини, поки сир зверху тільки доходить до рум'яності, не встигаючи підгоріти в вугілля. Дайте жару більше — й у вас буде чорна скоринка над сирою серединою.
Готовність перевіряйте не годинником, а ножем: проштрикніть у центр форми, там, де шарів найбільше. Ніж повинен входити легко, без опору, як у варену картоплю. 50 хвилин — це нижня межа, не присуд.
Картопля тут — основа, і сорт має значення: беріть ту, що розварюється, а не ту, що тримає форму для салату. Розсипчаста картопля вбирає молоко й сир, стає м'якою зсередини, а не лишається твердим стрижнем під м'яким верхом.
Три сири — емменталь, провола, моцарела — можна замінити будь-яким твердим сиром, що плавиться без розшарування на 
олію й білок: чеддер, гауда, навіть звичайний голландський підійде, якщо він не з пакета за копійки. Головний критерій не назва, а поведінка при нагріві — сир має тягнутись, а не випускати калюжу жиру.
Шинка тут не головна дійова особа, а приправа до картоплі й сиру — додає солоності й м'ясного духу, без якого страва була б просто сирним запіканням. Якщо шинки немає — бекон чи копчена курка впораються так само, бо роль та сама: 
сіль і дим у кожному шматочку.
Молоко заливається не для соусу, а щоб картопля готувалась у рідині, а не сохла в духовці. Без молока нижні шари пересохнуть раніше, ніж верхні встигнуть зарум'янитись — це той самий дефект сухої середини, тільки навпаки.
Панірувальні сухарі на дні форми — не прикраса, а бар'єр: вони вбирають зайву вологу знизу і не дають картоплі прилипнути намертво до форми, бо дно форми гарячіше за середину, і без цього шару перший ряд картоплі підгорить раніше, ніж верхній дійде.
Шавлія — трава з характером, трохи хвойним, трохи гірким присмаком. Якщо її не любите чи не знайшли — розмарин або звичайний сухий чебрець дадуть той самий ефект: трохи лісового духу поруч із молочним сиром, щоб страва не вийшла прісною.
Ще від Nora Vasquez
·