Фото від ШІРікотові панкейки з чорницею
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 200 г Борошно
- 1 ч. л. Розпушувач
- 1 ст. л. Цукор
- ½ ч. л. ванільний порошок
- ½ ч. л. Сіль
- 1 од. Лимон тертої цедри
- 250 г Рікота
- 2 од. Яйця
- 200 мл Маслянка або звичайне молоко
- 2 ст. л. Вершкове масло для смаження
- 100 г Чорниця
- 1 од. Лимон часточками
- 30 г цукрова пудра
Кроки
Змішайте пшеничне борошно, розпушувач, цукор, ванільний порошок, цедру лимона та сіль у мисці.
Відокремте жовтки від білків у дві миски.
Збийте білки до твердих піків у чистій мисці та відкладіть на хвилину.
Збийте рікоту з жовтками на низькій швидкості в іншій мисці до повної однорідності, потім влийте кефір.
Просійте сухі інгредієнти в миску з рікотою та перемішайте тісто.
Обережно вмішайте білки в тісто: спочатку додайте кілька ложок збитих білків і перемішайте, а потім вмішайте решту.
Розігрійте сковороду на середньому вогні та розтопіть на ній вершкове масло.
Викладайте тісто ложкою на сковороду і смажте панкейки по 2–3 хвилини з кожного боку.
Викладіть гарячі панкейки на тарілки або блюдо.
Посипте цукровою пудрою та розподіліть чорницю зверху.
Подавайте з часточками лимона, щоб скроплювати панкейки.
Рікотові панкейки — це не ті панкейки, де все заходить одним тістом і летить на сковороду. Тут окремо збиті
білки, і саме вони вирішують, вийде страва пухкою хмаринкою чи плаский млинець з претензією на щось більше. Якщо полінуєтесь збити білки до твердих піків і вмішати їх дбайливо — отримаєте важке тісто, яке на сковороді просто розтечеться.
Дехто каже —
рікота в тісті для вологості, як сметана абощо. Ні, рікота тут головний білковий каркас: вона тримає форму, бо сама по собі щільна, а не рідка, як сир кисломолочний. Кефір додає кислоти, яка працює з
розпушувачем — і ось чому тісто піднімається не тільки в сковороді, а вже в мисці, поки стоїть.
Вийде чи ні — залежить від двох речей: чи не перегріта сковорода, і чи акуратно ви вмішали білки. Перегріта сковорода дасть темну скоринку зовні і сире тісто всередині — товщина панкейка не прощає поспіху. А якщо білки вмішувати різко, вони осядуть, і вся робота з їх збиванням піде нанівець.
Борошно,
розпушувач,
сіль,
цукор, цедра — це суха основа, і тут нема драматургії: просійте, перемішайте, щоб розпушувач розподілився рівномірно, інакше в одному панкейку буде бульбашка повітря, а в іншому — камінь. Цедра
лимона тут не для кислоти, а для запаху: ефірні олії в шкірці лимона не бояться тепла так, як сам сік, тому цедра тримає аромат навіть після смаження.
Рікота — сир італійський, робиться з сироватки, а не зі свіжого молока, тому структура в неї зерниста й щільна. Якщо рікоти немає — беріть будь-який свіжий сир без зайвої вологи й без кислинки, типу м'якого кисломолочного, але спершу віджміть його через серветку, бо зайва волога розведе тісто й панкейки не підіймуться, а розпливуться млинцем.
Жовтки й білки розділяєте не з примхи кулінарних шкіл, а тому що жир у жовтку заважає білку збитися в піну — досить краплі жиру в мисці з білками, і вони осядуть назад, скільки не бий. Тому миска під білки має бути чистою і сухою, без слідів
масла чи жовтка.
Кефір можна замінити звичайним молоком, але тоді тісто вийде не таким пухким — кефір дає кислотне середовище, в якому харчова сода чи розпушувач працюють активніше, бульбашки газу утворюються швидше й дрібніше, а звідси й повітряна текстура. Молоко просто змочить тісто, без цього хімічного поштовху.
Масло для смаження беріть вершкове, бо воно дає смак і рум'яну скоринку при температурі, коли олія ще й не починає потріскувати. Але якщо вершкового масла шкода чи немає — будь-яка олія без власного запаху впорається з задачею не підгоріти, хоч аромату горіхового присмаку не дасть.
Чорниця в кінці — не тільки окраса. Її кладуть зверху, а не в тісто, бо ягода пускає сік при нагріванні і фарбує тісто в сірий колір, якщо запекти разом. Свіжа чи заморожена — різниці тут майже нема, аби розморожена не плавала в калюжі власного соку на тарілці.
Ще від Sofia Lindqvist
·