Фото від ШІСендвіч-торт
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 500 г Хліб
- 500 г Рікота
- 250 г Робіола
- 160 г Тунець
- 150 г Буряк
- 60 г Салат листовий
- Очищені помідори черрі за смаком
- Базилік за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- 2 ст. л. Лимонний сік
- Моцарела за смаком
Кроки
У мисці змішуємо рікоту з робіолою, додаємо сіль і чорний перець за смаком. Відкладаємо дві ложки для верхнього оздоблення.
До першої порції додаємо тертий буряк і базилік, перемішуємо та підсолюємо.
До другої порції додаємо 3/4 салату листового, перемішуємо та додаємо сіль і перець.
До третьої порції додаємо тунця, лимонний сік і перець, добре перемішуємо.
На дошку кладемо шматок хліба і змащуємо буряковою начинкою.
Накриваємо другим шматком хліба, змащуємо салатною начинкою і розподіляємо салат зверху.
Накриваємо третім шматком хліба, змащуємо тунцевою начинкою і викладаємо половинки помідорів.
Накриваємо останнім шматком хліба, змащуємо відкладеною начинкою і прикрашаємо.
Подаємо торт, нарізаний на шматочки.
Сендвіч-торт — це не бутерброд, це питання геометрії. Чотири шари 
хліба, три різні намазки, і все це має стояти, а не розповзатися по тарілці, коли ви його ріжете. Вирішує тут не смак окремого шару — смак завжди вийде, 
рікота з 
робіолою не підведе — а баланс вологості. Якщо начинка рідка, хліб розмокне й торт просяде ще до того, як ви донесете його до столу.
Дехто каже — чим більше начинки, тим смачніше. Ні, бо в сендвіч-торті начинка — це клей між шарами хліба, а не самостійна страва в мисці. Мащений шар має триматися на хлібі, а не стікати з нього, інакше верхній шматок хліба просто поїде вбік при розрізанні.
На шість людей — чотири шари хліба цілком достатньо, це не той торт, де висота важлива. Важливіша стійкість: якщо хліб у вас м'який, свіжий, пухкий — беріть трохи щільніший, бо свіжий батон під вагою начинки і власної ваги просяде, і ви отримаєте не торт, а калюжу на тарілці.
Основа — рікота з робіолою, і тут головне — не 
сіль, а консистенція. Рікота сама по собі зерниста й суха, робіола додає жирності й кремовості, яка тримає масу разом. Якщо у вас немає робіоли — беріть будь-який м'який жирний сир без вираженого власного смаку, типу маскарпоне чи навіть густого вершкового, критерій один: він має бути достатньо щільним, щоб намазуватися, а не стікати.
Буряк дає колір і солодкуватість, яка врівноважує сир — тому його додають тертим, а не шматками: тертий буряк віддає 
сік рівномірно, і маса стає однорідно рожевою, а не плямистою. Тут же причина, чому буряк краще відварний, а не сирий — сирий тертий буряк пустить багато вологи й розмочить хліб знизу, а варений уже віддав частину соку при варінні.
Салат у другому шарі — це не начинка в класичному сенсі, а текстура: хрумкий прошарок між двома м'якими сирними шарами, щоб торт не був однорідним кремом від краю до краю. Якщо салату листового немає — беріть будь-яку листову зелень, що зберігає хрусткість під вагою, а не м'якну шпинатну масу.
Тунець із лимонним соком — тут лимон не для смаку, а для того, щоб розбити жирність сиру й масляний присмак консервованої риби. Тунець має бути добре злитий від олії чи розсолу, інакше саме цей шар і дасть зайву вологу, яка просяде крізь хліб першою — консервна банка завжди містить рідину, і її треба віджати, а не виливати разом із рибою в миску.
Помідори черрі кладуться половинками, а не цілими, і це питання стійкості розрізу: ціла черрі під ножем просто виїде зі шару й потягне за собою начинку, половинка ж лягає пласко й тримається на місці. Міні-
моцарела і зелень зверху — це вже оздоблення, тут немає механіки, тільки те, що торт має виглядати так, щоб було видно, з чого він зроблений, перш ніж ви його розріжете.
Зберіть торт заздалегідь, хоч на годину, і притисніть легкою вагою — не для краси, а тому що начинка має встигнути трохи просочити хліб і склеїти шари, інакше при різанні шари з'їжджають один з одного. Різати гострим ножем одним рухом, не пиляючи — пиляння розмазує шари і псує чистий зріз, по якому видно всю конструкцію.
Ще від Nora Vasquez
·