Фото від ШІШматочки курятини в томатному соусі з картоплею
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 500 г Куряча грудка
- 1 од. Селера
- 1 од. Морква
- 1/2 од. Червона цибуля
- 1 пучок Петрушка
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- 1 ст. л. Борошно
- 200 мл Томатна паста
- 100 мл Біле вино
- 3 од. Картопля
Кроки
Дрібно наріжте черешкову селеру, моркву, петрушку та червону цибулю.
Викладіть овочі у каструлю з оливковою олією і підрум'янюйте на слабкому вогні.
Наріжте курячу грудку кубиками 2 см, покладіть у пакет, додайте борошно, закрийте та струсіть.
Перекладіть м'ясо в друшляк і видаліть зайве борошно.
Обсмажте курячу грудку в овочевій засмажці, часто помішуючи.
Влийте біле вино і готуйте на сильному вогні, доки воно не випарується.
Додайте томатну пасату та гарячу воду або бульйон.
Готуйте 15-20 хвилин.
17 хвДодайте картоплю, нарізану кубиками 2 см.
Готуйте ще 20-25 хвилин до готовності курятини. Готовність: усередині 74 °C.
Приправте сіллю і чорним перцем та подавайте, прикрасивши петрушкою.
Це курятина, яка по суті тушкується в соусі з трьох овочів і томату, а
картопля доварюється прямо в цьому ж соусі, щоб не мити зайвий посуд і не губити крохмаль, який цей соус і загущує. Виходить справа, яку складно зіпсувати — якщо не поспішати на двох місцях: обсмажці овочів і випарюванні
вина.
Головне рішення тут —
борошно на курятині. Це не панірування заради хрустіння, тут його все одно не буде, страва тушкована. Борошно робить дві речі: трохи загущує соус зсередини, коли крохмаль розварюється у волозі, і не дає м'ясу прилипнути суцільним шматком до дна, поки воно хапається кіркою з усіх боків одразу. Струснути в пакеті — не примха, а спосіб розподілити борошно рівномірно, не влаштовуючи борошняний пилюку на всій кухні.
Вийде чи ні — вирішується на етапі обсмажки
селери,
моркви і
цибулі. Слабкий вогонь тут не для краси: овочі мають віддати воду і цукор повільно, карамелізуючись, а не зваритися в парі власного соку і не підгоріти з країв. Якщо поспішити і додати жар — цибуля почорніє по краях, а середина лишиться сирою, і це вже не виправити, запах гару нікуди не дінеться з соусу.
Куряча
грудка тут не випадковість і не данина дієтичності — вона сама по собі суха, і це єдине м'ясо, яке в такому короткому тушкуванні встигає дійти, не розвалившись у волокна, як стегно за годину варіння. Якщо є стегна — беріть сміливо, вийде соковитіше, просто ріжте трохи крупніше, бо вони терплячіші до часу. Головне — кубики приблизно одного розміру, бо шматок у 1 см і шматок у 4 см ніколи не будуть готові одночасно, і хтось завжди лишиться сирим чи пересушеним.
Селера,
морква,
цибуля,
петрушка — це не прикраса, а база смаку, те, що французи звуть мірпуа, італійці софрито: нічого містичного, просто три овочі, які при повільному нагріванні дають солодкуватий фон і глибину, якої не дасть сам томат. Петрушку сюди, в засмажку, кладуть корінням чи стеблами, якщо такі є — листя бережіть на фінал, воно від довгого тушкування просто зникне кольором і смаком.
Томатна
паста тут названа як tomato-paste, але в кроках — пасата, тобто протерті томати без шкірки й кісточок, рідші за пасту. Якщо у вас концентрована паста — розведіть її водою до консистенції негустого соусу, інакше соус вийде кислим і важким, а не тим легким томатним фоном, який має обволікати курятину й
картоплю. Томати без власної кислинки й солодощі рятує щіпка цукру, але це вже на ваш смак, не догма.
Біле
вино випаровують не заради алкоголю — його і так небагато лишається — а заради кислоти, яка розчиняє прикипілі до дна шкварки м'яса й овочів, ті самі, що дають соусу колір і смак. Дехто каже — вино в курячому рецепті зайве, можна і без нього. Можна, тільки замініть його водою з ложкою лимонного соку чи оцту, бо саме кислота тут робить роботу, а не градус. Без цієї кислоти дно каструлі лишиться з присмаком гару, який потім відчується в кожній ложці соусу.
Картоплю кладуть пізніше за м'ясо свідомо: вона варитиметься в тому ж соусі, вбираючи його смак, і крохмаль, який вона віддасть у рідину, додатково загустить підливу без жодної ложки
борошна понад норму. Беріть сорт, що не розварюється в кашу — щільний, не борошнистий, інакше кубики розпадуться раніше, ніж устигне дійти курятина.
У звичайній квартирі казана й кришки на нього немає — тут вистачить широкої каструлі з товстим дном, і накривати можна тарілкою чи просто зменшити вогонь так, щоб соус ледь булькав, а не кипів бурунами: бурхливе кипіння випарує рідину швидше, ніж встигне звариться картопля, і доведеться підливати воду, розбавляючи смак.
Ще від Kofi Asante
·