Фото від ШІШвидка великодня коломба з шоколадом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 100 г Вершкове масло
- 150 г Цукор
- 3 од. Яйця
- 200 г Молоко
- 350 г Борошно
- 16 г Розпушувач
- 50 г Родзинки
- 50 г суміш цукатів
- 1 ч. л. мигдальна есенція
- 1 од. Лимонна цедра
- 1 щіпка Сіль
- 200 г Чорний шоколад
- 100 г Жирні вершки
- 20 мл Вода
- Перлинний цукор за смаком
Кроки
Яйця розділяємо на жовтки і білки. Жовтки збиваємо міксером разом із цукром до однорідної кремової маси.
Додаємо розм'якшене вершкове масло та продовжуємо збивати.
Вливаємо молоко, а тоді невеликими порціями вводимо просіяне борошно разом із розпушувачем.
Ароматизуємо тісто мигдальною есенцією.
У окремій мисці збиваємо білки зі щіпкою солі до густої піни, після чого частинами обережно вводимо їх у тісто.
Додаємо лимонну цедру.
Вмішуємо цукати та родзинки, попередньо замочені у воді приблизно на 10 хвилин.
Виливаємо тісто у форму для коломби і випікаємо у розігрітій до 160 градусів духовці з конвекцією протягом 60–65 хвилин.
65 хвУ невеликій каструльці нагріваємо вершки для десертів майже до кипіння.
Додаємо нарізаний шоколад і воду, чекаємо кілька хвилин, а потім знімаємо з вогню і вимішуємо.
Покриваємо шоколадною глазур'ю поверхню охолодженої коломби й за бажанням прикрашаємо перлинним цукром.
Коломба — це та ж паска, тільки італійська і без хреста: та сама ідея святкового здобного хліба-кексу, тільки тут замість дріжджів і довгого вистоювання тіста працює 
розпушувач. Тому й «швидка» — ви не чекаєте, поки тісто підійде годину-дві в теплі, а просто замішуєте й відправляєте в духовку. Ціна цього — трохи інша текстура: не та повітряна дріжджова нитка, яку можна тягнути шматками, а щільніший, рівномірний кекс. Для будня чи коли паски хочеться, а часу на дріжджове тісто немає — чесний і робочий варіант.
Вирішальний момент тут один: 
білки. Все тісто на жовтках і 
маслі важке за визначенням, і підйом йому дає не лише розпушувач, а саме збита білкова піна, яку ви обережно вмішуєте в кінці. Зіб'єте слабко або вмішаєте різко, розтрощивши бульбашки, — коломба осяде і вийде плаский густий кекс замість пухкого. Друге слабке місце — волога начинка (цукати, розмочені 
родзинки): якщо не віддати їй зайву 
воду, тісто біля неї не пропечеться й залишиться сирим тягучим слідом усередині, хоч зверху кекс уже буде готовий і підгорить.
Дехто каже — чим більше розпушувача, тим вище підйом. Ні, бо надлишок розпушувача дає бульбашки, які швидко зростають і швидко ж лопаються й опадають, та ще й залишає в тісті хімічний присмак. Тут потрібна саме та кількість, яка працює разом зі збитими білками, а не замість них.
Жовтки з цукром збивають не для краси, а щоб 
цукор частково розчинився в жовтку і маса побіліла та загусла — це основа, яка потім тримає масло й 
молоко без розшарування. Масло вводьте розм'якшеним, майже кремом, а не розтопленим: розтоплене масло просто стече на дно і не з'єднається з жовтковою емульсією так, як треба.
Борошно всипайте частинами, разом із розпушувачем, просіяне. Просіювання тут не ритуал — розпушувач любить розподілитись рівномірно по всій масі борошна, а не лежати купкою в одному місці, інакше підйом буде нерівний, десь тісто рветься бульбашками, а десь лишається щільним.
Білки — ключовий інгредієнт цього рецепта, тому щіпка соли не для смаку, а щоб білкова піна тримала форму стійкіше. Збивайте до густої, стійкої піни — тієї, що не стікає з лопатки. Вводьте в тісто частинами й рухом знизу вгору, а не навпаки: мета — зберегти повітря в піні, а не вибити його, перемішуючи як борщ.
Цукати й родзинки замочуйте у воді саме для того, щоб вони віддали частину своєї сухості тісту, а не витягли вологу з нього під час випічки. Але воду з них треба обов'язково позбутися — обсушити — інакше ця зайва волога піде прямо в тісто навколо шматочків і там, де лежить мокра родзинка, кекс не пропечеться, лишиться тягучим слідом. Лимонну 
цедру беріть з немитого про запас лимона, зіскребайте тільки жовту шкірку — біла підкладка гірчить.
Мигдальна есенція — це класичний аромат італійської здобної випічки, той самий, що й у марципані. Якщо її немає, підійде будь-який концентрований мигдальний або, за крайньої потреби, ванільний екстракт без власного хімічного присмаку — аромат трохи зміниться, та тісто не постраждає.
Глазур робиться без зайвої хімії: гарячі вершки розтоплюють 
шоколад, вода тільки трохи розріджує й робить полив гладшим, легшим для розливання по поверхні. Поливайте тільки охололу коломбу — на гарячу шоколад потече й розтечеться, не триматиметься шапкою. Перловий цукор додають не для смаку, а для хрускоту й виду — його можна пропустити зовсім, кекс від цього не постраждає.
Ще від Nora Vasquez
·