Фото від ШІПряний пиріг "7 банок" зі шпеком і фонтіною
Інгредієнти
- 1 банка (125 мл) Йогурт
- 3 од. Яйця
- 2 мірні банки Борошно просіяне
- 1 мірна банка Картопляний крохмаль
- 1 мірна банка Пармезан
- 1 мірна банка Оливкова олія
- 1 мірна банка Молоко
- 1 од. Розпушувач
- 100 г фонтіна вальдостана кубиками
- 100 г В'ялені томати
- 100 г Бекон
Кроки
У велику миску вилийте 3 яйця і збийте їх міксером.
Додайте банку йогурту та дві банки просіяного борошна, продовжуючи перемішувати.
Додайте банку картопляного крохмалю та банку пармезану.
Додайте банку оливкової олії, молоко та розпушувач. Перемішайте все до однорідної маси.
Додайте до тіста кубики фонтіни вальдостана, в'ялені томати і шпек, обережно вимішайте.
Вилийте тісто у змащену маслом форму розміром приблизно 28x12 см.
Випікайте при 170 градусах приблизно 40 хвилин.
40 хвДістаньте пиріг з духовки і дайте йому повністю охолонути, перш ніж вийняти з форми та нарізати.
Цей пиріг італійці називають «7 банок» не з приколу — справа в тому, що вся рецептура міряється однією й тією ж банкою з-під
йогурту. Відміряв раз — і забув про ваги й мірні склянки. Це придумано для кухні, де немає точних терезів, зате є порожня баночка 125 мл і бажання не возитись з точністю. Тому й вийде він майже в будь-кого: пропорції зшиті одна з одною так, що помилитись важко.
За основою це не дріжджовий хліб, а щось ближче до солоного кексу:
розпушувач замість дріжджів, тому ніякого вистоювання тіста, ніякого «погода вдалась чи ні» для бродіння. Хімія проста — розпушувач реагує з вологою і теплом духовки, тісто піднімається рівно один раз, і все. Звідси й короткий «прep» — 20 хвилин замішати, решта роботи за духовку.
Вирішальний момент тут не тісто, а начинка:
шпек,
в'ялені томати і фонтіна кубиками. Якщо фонтіну нарізати занадто дрібно — вона розтопиться в тісто і зникне, і ви отримаєте просто сирний хліб без сюрпризу всередині. Кубик має бути такий, щоб у розрізі лишався видимий острівець розплавленого сиру, а не сірувата рівномірна маса.
Готовність перевіряйте не за хвилинами з рецепту, а дерев'яною шпажкою або ножем: проткнули середину — тісто не тягнеться за лезом, виходить майже сухим. 40 хвилин — це нижня межа, орієнтир, а не вирок: духовки різні, форми різні, і та сама цифра в чужій духовці може виявитись замало.
Йогурт і
молоко тут не для смаку, а для вологості: borosсно й
крохмаль разом дають сухе, важке тісто, і саме рідка пара зволожувачів розводить його до стану, де
розпушувач може нормально підняти масу, а не спекти грудку. Якщо йогурту вдома нема — беріть будь-який кисломолочний продукт схожої густини, кефір теж піде, головне — не замінюйте його водою: втратите і кислотність, яка допомагає розпушувачу працювати, і структуру.
Картопляний крохмаль у парі з
борошном — це не забаганка, а розрахунок на легкість. Крохмаль не дає клейковині розвинутись так сильно, як у чистому пшеничному тісті, тому пиріг виходить не гумовим, а розсипчастим, ближчим до кексу, ніж до хліба. Дехто каже — можна й без крохмалю, просто додати ще борошна. Ні, бо тоді тісто стане щільнішим і важчим, саме крохмаль дає ту повітряність, заради якої ця формула і складена.
Пармезан у тісті — це сольова й смакова основа одночасно: він солоний, тому додаткову сіль у рецепті можна й не шукати, її там немає не випадково. Якщо пармезану немає, беріть будь-який твердий сир з вираженим смаком і достатньою солоністю — грана падано підійде майже без змін, а от м'якший і солодкуватий сир тут програє, бо саме на різкості пармезану тримається смаковий баланс із жирним
шпеком.
Оливкова
олія замінює тут масло — і це не ідеологія, а практичність: рідка олія легше вмішується в тісто без розтоплення, і пиріг довше лишається м'яким навіть холодним, бо олія не застигає так, як масло. Критерій заміни простий: будь-яка рафінована олія без власного запаху, яка не перебиває шпек і сир. Нерафінована оливкова з сильним присмаком тут зайва — вона почне змагатися з томатами за увагу, а переможців у цій суперечці не буває.
Шпек і
в'ялені томати — пара на контраст: жирне солоне м'ясо і кисла концентрована солодкість сушеного помідора. Якщо шпеку немає, беріть будь-яку сиродруковану шинку з помітним жиром — панчетта чи навіть хороший бекон без зайвої копченості теж спрацюють, головне — щоб жир був, бо саме він тане в духовці і просочує тісто навколо себе, не даючи тому місцю пересохнути.
Форма 28x12 см — це вузький прямокутник, і це не прискіпливість, а механіка прогрівання: у такій формі тісто встигає пропектися до середини за той самий час, що й скраю. Поставите тісто в круглу широку форму тим же об'ємом — середина лишиться сирою, а краї вже підгорять. Якщо у вас немає такої вузької форми, орієнтуйтесь на висоту шару тіста, а не на назву форми: 4-5 см тіста по висоті — ваша межа безпеки.
Ще від Inès Lambert
·