Фото від ШІМармуровий пиріг зі шпинатом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 4 од. Яйця
- 150 г Оливкова олія
- 40 г Пармезан
- 50 мл Молоко
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- 250 г Борошно
- 15 г Розпушувач
- 250 г Шпинат
- 80 г Томатна паста
Кроки
На сковороді розігріти оливкову олію і викласти шпинат, готувати 10 хвилин, помішуючи, солити до смаку.
10 хвПерекласти шпинат в окрему ємність і перетерти в пюре за допомогою занурювального блендера.
У великій мисці збити вінчиком яйця, вилити тонкою цівкою оливкову олію, додати пармезан, сіль і чорний перець.
Невеликими порціями вводити просіяне борошно, вилити молоко, додати розпушувач для солоної випічки, перемішати до однорідності.
Поділити тісто на дві рівні частини, додати шпинат в одну, томатну пасту в другу.
У форму для випікання викласти обидва види тіста ложками, чергуючи їх для мармурового візерунку.
Випікати в розігрітій до 170 градусів духовці з конвекцією 45–50 хвилин (або 180 градусів без конвекції, 50–60 хвилин).
48 хвЗалишити пиріг охолонути і подати.
Мармуровий пиріг — це не солодка випічка, а закусочний хліб, де замість цукру працюють
пармезан і томатна
паста, а замість какао —
шпинат. Суть у тому, що тісто ділиться навпіл і кожна половина фарбується своїм наповнювачем, а потім обидві частини кладуться в форму впереміш — так і виходить мармуровий малюнок, без жодної магії пензлика.
Вийде чи ні — вирішується на етапі шпинату. Якщо його просто притушкувати й лишити вологим, тісто попливе, пиріг осяде і зверху буде сирий блискучий прошарок. Шпинат треба не просто погасити, а перетерти в густе пюре — блендер забирає зайву воду разом із грудками, і тісто тримає форму.
Другий момент, від якого залежить результат, —
розпушувач. Це не дріжджове тісто, воно не бродить і не чекає на вас годинами: розпушувач реагує з вологою і теплом одразу в духовці, тому тісто треба виливати у форму й ставити в піч без зволікань, поки реакція не почалася в мисці замість неї.
Терпіння тут потрібне не на етапі приготування, а після: гарячий пиріг ріжеться криво і мажеться, бо структура ще не "встала". Дайте йому охолонути — і малюнок, і текстура стануть такими, якими їх задумано.
Яйця тут — не просто зв'язка, а основний каркас: тісто без дріжджів тримається саме на яєчному білку, який згортається в духовці і не дає пирогу розвалитися на крихту. Чотири яйця на такий об'єм
борошна — пропорція, перевірена практикою, не експериментуйте з меншою кількістю, інакше тісто вийде сухим і розсипчастим.
Оливкова
олія виливається в яйця тонкою цівкою не для краси процесу, а щоб вона встигла розійтись у масі рівномірно, а не лишитись плямами жиру. Якщо оливкової немає або шкода переводити на випічку — беріть будь-яку олію без власного запаху, соняшникову рафіновану, наприклад. Присмаку оливок у готовому пирозі все одно майже не лишається, тут вона працює як жир, а не як аромат.
Пармезан дає солоність і глибину смаку, яку інакше довелось би добирати
сіллю — а сіль так глибини не дає, вона просто солона. Якщо пармезану немає, беріть будь-який твердий витриманий сир, що добре труситься на дрібній тертці, — грана падано, старий гауда, навіть пересушений сулугуні підійде.
Борошно просівається не для забобону, а щоб
розпушувач розподілився рівномірно і не лишив у тісті гірких грудочок, які інакше трапляються саме з ним у чистому вигляді. Розпушувач для солоної випічки відрізняється від звичайного розпушувача для тортів тим, що в ньому немає ванілі чи цукрової пудри — якщо такого не знайшли, звичайний харчовий розпушувач теж спрацює, присмаку він не додає.
Томатна
паста у другій половині тіста — це і колір, і легка кислинка, яка врівноважує жирність сиру й олії. Беріть густу пасту, а не рідкий кетчуп чи соус: зайва рідина тут так само шкідлива, як недовиварений
шпинат, — тісто попливе.
Форма для випікання в домашніх умовах — звичайна прямокутна чи кругла, яку маєте для кексів чи шарлотки. Головне — викладати тісто ложками впереміш, а не виливати по черзі шарами: шари дадуть смугастий пиріг, а не мармуровий, і це вже інша естетика, хоч і теж їстівна.
Ще від Nora Vasquez
·