Фото від ШІФокачча з тунцем і цибулею
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 50 г Борошно
- 150 г борошно дурум
- 25 г Дріжджі
- 130 мл Молоко
- 120 мл Вода
- 1 кг Цибуля
- 180 г Чорні оливки без кісточок
- 180 г Тунець
- 3 ст. л. Оливкова олія
- Сіль за смаком
Кроки
Змішайте воду кімнатної температури з молоком. Додайте розкришені дріжджі й перемішайте ложкою.
З'єднайте борошно і борошно дурум, додайте щіпку солі. Поступово влийте суміш води, молока й дріжджів, замішуючи тісто.
Сформуйте кульку тіста, покладіть у миску, накрийте харчовою плівкою. Поставте підійти близько 1 години.
60 хвОчистіть цибулю і наріжте тонкими кільцями. Злийте з тунця зайву олію, наріжте оливки шматочками.
На дно сковороди налийте оливкової олії, викладіть цибулю і обсмажте на сильному вогні.
Додайте тунець і чорні оливки, перемішайте, посоліть за смаком. Готуйте близько 10 хвилин.
10 хвПоділіть тісто на дві частини. Розкачайте одну частину і викладіть у форму, застелену пергаментом.
Проколіть поверхню тіста виделкою і викладіть начинку з цибулі, тунця й чорних оливок.
Накрийте другою розкачаною частиною тіста, ретельно защипуючи краї.
Випікайте фокаччу в розігрітій до 180 градусів духовці у статичному режимі до золотистої скоринки.
50 хв
Фокачча з начинкою — це, по суті, пиріг з двох шарів дріжджового тіста, між якими сховано щось смажене і солоне. Тут начинка — тушкована 
цибуля з 
тунцем і оливками, тобто страва, яка економить: цибуля дешева, тунець консервований завжди під рукою, а результат виглядає як щось, над чим довго думали.
Головне, що вирішує, вийде це чи ні — не рецепт начинки (її зіпсувати важко), а тісто. Воно має бути еластичним, не рватися під вагою цибулі й добре зліпитися по краю, інакше весь сік піде на противень, а не всередину. Друге — цибуля має втратити зайву 
воду на сковороді, поки смажиться, бо волога цибуля всередині пирога — це пара, яка розмочить тісто знизу і залишить сирий шар.
На шість людей цього вистачить як на основну страву з салатом, бо начинки тут багато — кілограм цибулі це не жарт, вона всохне вдвічі, але тіла додасть.
Два 
борошна — звичайне пшеничне і дурум — тут не для моди. Дурум дає тісту силу і той трохи горіховий присмак, через який італійська фокачча відрізняється від звичайного хліба. Якщо дурум-борошна немає, беріть просто пшеничне борошно вищого сорту повністю — тісто буде м'якше, менш пружне, але не провальне.
Дріжджі свіжі, пресовані — 25 г це доволі багато, тому й година підйому не марнотратство, а потреба: тісто з такою кількістю дріжджів піде швидко й рівномірно, без того кислого присмаку, який буває, коли тісто перестоює. 
Молоко й вода кімнатної температури — не тепліше, бо гаряча рідина просто вб'є дріжджі, а не прискорить їх, і тоді тісто не підійме, хоч би скільки ви чекали.
Цибуля — основа начинки, і тут не обійтись без терпіння: смажити на сильному вогні означає не варити її у власному соку, а випарувати вологу швидко, щоб вона встигла пом'якшати й трохи позолотитися, перш ніж піде в тісто вже майже сухою. Дехто думає, що цибулю для пирога можна просто нарізати і покласти сирою — ні, бо тоді вона віддасть воду вже в духовці, і низ фокаччі вийде вологим, а не хрустким.
Тунець консервований — зливайте 
олію з банки не з жалю до калорій, а тому що та олія вже «втомлена», вона не додає смаку, тільки зайву рідину в начинку. Оливки 
чорні без кісточки — тут радше для 
солі та легкої гіркуватості, яка врівноважує жирність тунця; якщо не любите оливки, замініть їх на будь-що солоне й щільне — каперси, наприклад, теж спрацюють, бо роль у них одна — контраст.
Проколювання тіста виделкою перед начинкою — не ритуал, а спосіб дати парі з нижнього шару вихід, інакше тісто там здується бульбашкою і буде нерівномірно пропечене. А щипати краї ретельно — це не естетика, це єдиний спосіб утримати сік цибулі й тунця всередині, поки він не вбереться назад у тісто за час випічки.
180 градусів у статичному режимі — це той жар, при якому тісто встигає пропектися всередині раніше, ніж скоринка згорить зверху; у духовці без конвекції тепло йде рівномірніше й знизу, тому низ пропечеться, а не залишиться сирим під рум'яним верхом. Орієнтир готовності — колір скоринки: вона має стати золотистою по всій поверхні, а не тільки по краях, це означає, що тісто всередині вже готове, а не просто підсохло зверху.
Ще від Elena Rossetti
·