Фото від ШІПростий та швидкий соус з тунцем
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 2 од. Помідор
- 250 г томати рублені консервовані
- 3 ст. л. Оливкова олія
- 1 од. Цибуля
- 120 г Тунець
- Чорні оливки без кісточок за смаком
- Каперси за смаком
- Петрушка за смаком, свіжа
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Макарони
Кроки
Доведіть воду до кипіння в невеликій каструлі й бланшуйте помідори, щоб легше знялася шкірка.
Зніміть шкірку та насіння з помідорів і наріжте м'якоть кубиками. Покладіть кубики в друшляк, щоб стекла частина соку.
Дрібно наріжте цибулю й обсмажте її на оливковій олії у досить широкій сковороді.
Коли цибуля трохи зарум'яниться, додайте в сковороду кубики помідорів і жменю чорних оливок без кісточок або каперсів.
Додайте сіль і чорний перець за смаком і готуйте без кришки, щоб м'якоть помідорів підсохла.
10 хвЗа кілька хвилин до готовності скуштуйте соус; якщо він надто кислий, додайте півчайної ложки цукру. Готуйте ще трохи, після чого вимкніть вогонь і дайте соусу трохи відпочити.
Коли вода для пасти закипить, посоліть і покладіть пасту.
Додайте в сковороду тунця з олією, грубо розім'ятого виделкою. Тунець не повинен готуватися, лише трохи нагрітися.
Коли паста звариться аль денте, відцідіть її і викладіть у сковороду із соусом з тунцем.
Увімкніть вогонь і обсмажуйте пасту кілька хвилин, добре перемішуючи, щоб паста ввібрала соус.
Посипте двома столовими ложками свіжої подрібненої петрушки і подавайте.
Соус із 
тунцем — це страва для вечора, коли готувати довго не хочеться, а поїсти нормально хочеться. Усе на одній сковороді, 
помідори, трохи риби з банки — і за двадцять хвилин 
паста готова. Не плутайте з соусом путанеска у класичному розумінні з анчоусами — тут риба інша, і смак м'якший, не такий різкий.
Вийде чи ні — залежить не від складності рецепта, бо складності тут нуля, а від того, чи дасте ви помідорам час підсохнути на сковороді без кришки. Поспішите — отримаєте рідку юшку, в якій паста плаває, а не соус, що на неї налипає. Почекаєте — вийде густа маса, яка тримається на кожній макаронині.
Дехто каже — тунець із банки треба обов'язково довго тушкувати разом із соусом, щоб "просмажився" і віддав смак. Ні, бо тунець із 
олії вже готовий, він консервований, і довге нагрівання лише висушить його волокна до гумової текстури. Йому треба секунди тепла, не хвилини.
Паста тут — не гарнір до соусу, а остання дія в одній посудині. Відцідили, кинули до соусу, обсмажили разом — і вона бере на себе весь смак, а не просто лежить поряд з ним на тарілці.
Помідори беріть свіжі, не той дерев'яний зимовий сорт без смаку і соку — йому однаково бланшування не допоможе. Бланшування тут не примха, а механізм: кипіток згортає білок одразу під шкіркою, і вона відходить цілим шматком, а не дрібними огидними клаптиками, які потім доводиться виловлювати пальцями. Насіння й зайвий сік зливаєте через друшляк, бо зайва вода — це розведений смак і довше випарювання на сковороді, яке ви й так скорочуєте консервованими томатами.
Консервовані нарізані помідори тут не для економії часу, а для стабільності: у них завжди однакова кислотність і густина, на які не впливає сезон і погода на городі. Якщо під рукою лише свіжі — беріть більше їх і готуйте довше, поки м'якоть не осяде густою кашею, а не рідкою водичкою.
Цибулю обсмажуйте, поки вона з блідої піде в рум'яну — саме рум'яну, не 
чорну і не паленьку, бо карамелізація цукрів у цибулі дає солодкуватий фон, який балансує кислоту помідорів. Пережарите до чорноти — отримаєте гіркоту, яку потім доведеться тягти цукром, а це вже лікування, а не готування.
Тунець — беріть консервований в олії, не у власному соку: олія тут несе жир, якого соусу бракує, і риба лишається соковитою, а не сухою крихтою. Якщо є лише тунець у соку — додайте ще ложку оливкової олії окремо, інакше соус вийде пісним.
Оливки й 
каперси — не обов'язковий дует, а два джерела 
солі й гостроти з морською ноткою, яка нагадує, що страва все-таки з рибою. Немає одного — беріть більше іншого, або й зовсім обійдіться без них, тоді додайте трохи більше солі свідомо, бо ви щойно забрали її джерело.
Олія — будь-яка без власного запаху підійде для обсмажування цибулі, оливкову тримайте для смаку, а не лише для жиру. 
Петрушку кладіть свіжу й насамкінець, по теплій, уже не киплячій страві: довге варіння перетворює її зелень на тьмяну траву без аромату, а свіжість петрушки саме в ефірних маслах, які від жару миттєво випаровуються.
Схожа страва: Кабачки з фаршем на сковороді
Ще від Nora Vasquez
·