Фото від ШІОвочеве вок з кешью та кокосовою локшиною
Інгредієнти
- 400 г локшина
- 300 г едамаме
- 2 ст. л. Червона паста карі
- 20 г Імбир
- 3 зубчик Часник
- 400 мл Кокосове молоко
- 2 ст. л. кеш'ю-паста
- ½ од. Броколі розділена на суцвіття
- 3 од. Морква нарізана тонкими скибочками
- 200 г Шпинат або свіжий
- 1 ст. л. Рибний соус
- 1 од. Лайм сік з нього
- 1 ст. л. Кунжутна олія або інша олія для смаження
- 40 г Кеш'ю
- 1 жменя Коріандр
Кроки
Відваріть локшину в злегка підсоленій воді за інструкцією на упаковці. За 1 хвилину до готовності додайте боми едамаме і відкиньте на сито, промийте крижаною водою.
10 хвРозігрійте олію у воку, додайте каррі-пасту, імбир і часник, обсмажте до аромату.
2 хвВлийте кокосове молоко, додайте кешью-пасту, перемішайте до однорідного соусу. Додайте броколі, моркву і шпинат, прогрійте до опадання шпинату.
5 хвДодайте локшину з бобами едамаме, добре перемішайте. Приправте рибним соусом і соком лайма до смаку.
2 хвПодавайте в мисках, посипавши кешью та свіжою коріандрою.
Це не зовсім
паста, хоч і лежить у цій категорії — це вок, де локшина виконує роль рису: нейтральна основа, яка бере на себе
соус. Головна робота тут не в локшині, а в сковороді: кокосове
молоко з
кешью мають перетворитися на соус, що обліплює кожну скибку
моркви, а не розтікається рідиною по тарілці.
Вийде чи ні — залежить від того, чи встигнете ви з овочами до того, як соус почне розшаровуватись. Кокосове молоко — емульсія, жир і вода тримаються разом тільки поки ви не передержали на вогні. Перегріли, відволіклися — і зверху спливає
олія, а знизу лишається вода з приправами. Це не катастрофа на смак, але видно одразу, і краса страви пропадає.
Другий момент, від якого залежить успіх — морква й
броколі мають залишитись із характером, не розваритись у кашу. У воку це питання не часу, а того, наскільки гаряча сковорода в момент, коли ви туди кидаєте овочі. Холодна сковорода — овочі почнуть пускати сік і варитися у власній рідині замість швидкого обсмаження.
Дехто думає, що вок — це обов'язково казан і шалений вогонь, інакше не вок. Ні, бо суть воку — висока температура на короткий контакт, а не форма посуду. На звичайній плиті широка сковорода з товстим дном впорається не гірше, якщо не заважати овочам лежати купою і давати їм простір.
Імбир і
часник тут — не присмак, а основа аромату, і саме тому їх обсмажують у маслі першими, до того як щось інше потрапить у сковороду. Жиророзчинні ефірні
олії імбиру й часнику розкриваються тільки в гарячому жирі, у воді — ні. Пропустите цей крок, кинете все разом з овочами — і смак буде пласкішим, навіть якщо кількість інгредієнтів та сама.
Каррі-порошок у списку названо порошком, хоча в кроці 2 написано "
паста" — не зважайте на цю неточність, суть та сама: спеції треба прогріти в жирі до появи запаху, а не просто розмішати в рідині. Сухі спеції без цього кроку лишаються піском на язиці, з ним — стають частиною
соусу.
Кешью виконує подвійну роботу: частина йде в пасту для соусу, частина лишається цілою для посипання зверху. Паста з кешью — це загущувач і джерело жирності там, де кокосове
молоко саме по собі буває рідкуватим. Якщо кешью немає або алергія — підійде будь-який горіх або насіння, яке можна перемолоти в масляну пасту: арахіс, кедрові горішки, навіть насіння соняшника за потреби. Головне — щоб у ньому був власний жир, інакше загущення не вийде.
Рибний соус і
лайм додають в кінці, а не раніше, і це не примха. Сіль і кислота, додані зарано, в процесі варіння й википання міняють концентрацію непередбачувано — ви або пересолите, бо рідина википіла, або не досолите, бо рідини було ще багато. Пробувати і підправляти в самому кінці — єдиний спосіб потрапити точно.
Шпинат кладуть практично в останню чергу, бо з усіх овочів тут він найшвидше втрачає форму: йому треба буквально опасти, а не звариться. Якщо під рукою заморожений — розморозьте і віджміть зайву воду заздалегідь, інакше він розведе соус водою в останню хвилину, коли виправляти вже нема коли.
Локшину ramen промивають крижаною водою не для краси, а щоб зупинити варіння і змити поверхневий крохмаль — інакше вона злипнеться в грудку ще до того, як потрапить у вок, і соус ляже плямами замість того, щоб обліпити кожну нитку.
Ще від Marta Kowalczyk
·