Фото від ШІСалат Волдорф
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 300 г Коренева селера
- 150 г Грецький йогурт
- 1 од. Яблуко
- 1 од. Лимонний сік
- 70 г Волоський горіх
- 150 г Майонез
- 40 г Мед
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Очистіть кореневу селеру, промийте і наріжте тонкими паличками.
Доведіть воду до кипіння, додайте сіль, покладіть селеру і варіть 3-4 хвилини.
4 хвЗлийте воду і розкладіть селеру на рушнику для обсихання.
Перемішайте йогурт, додайте майонез, мед, сіль і перець до однорідної консистенції.
За потреби розтопіть мед на водяній бані.
Очистіть яблуко, вийміть серединку, наріжте смужками і полийте лимонним соком.
З'єднайте селеру та яблуко, залийте соусом і перемішайте.
Подрібніть волоський горіх і посипте салат.
Накрийте плівкою і поставте в холодильник щонайменше на 30 хвилин.
30 хвПеремішайте салат і подавайте з хлібом або грінками.
Волдорф у класичному вигляді робиться на стебловій селері й 
яблуках, тут основа — коренева селера, та це той самий принцип: хрумке проти кремового, кисле проти солодкого. І саме на цьому балансі салат або складається, або розвалюється на купу 
майонезу з 
горіхами.
Головна розвилка рецепта — варіння селери. Чотири хвилини в киплячій воді — це не "щоб зварилась", а щоб зняти сирий крохмальний присмак і трохи пом'якшити жорсткі палички, не перетворивши їх на кашу. Готовність тут не за годинником: вийняли одну паличку, спробували — вона має хрумтіти, а не ламатись, як морквина в піці. Якщо передержали хоч хвилину — все, хрусткості не буде, і салат перестане бути Волдорфом, стане просто соусом з начинкою.
Дехто думає, що соус на 
йогурті — це дієтична поступка, мовляв, "щоб менш калорійно". Ні. Йогурт тут не заради калорій, а заради кислинки й легкості: чистий майонез дає однорідну жирну масу, яка забиває смак селери й яблука, а йогурт додає різкості, яка тримає весь соус живим.
Остання пастка — холодильник. Тридцять хвилин — не для охолодження заради температури, а для того, щоб соус просочив палички селери і яблука, інакше вони лежать поряд, як сусіди в маршрутці, а не як страва.
Коренева селера тут головна, і вибирайте її тверду, важку в руці, без м'яких плям — м'яка селера після варіння розпадеться замість того, щоб тримати форму паличок. Яблуко беріть зелене і кисле не для краси, а тому що солодке яблуко разом із 
медом і майонезом перетворить салат на десерт, а не на страву з характером.
Лимонний 
сік на яблуці — не просто проти вітамінної окисленості, яка тут взагалі не критична за годину-дві. Він додає ту саму кислу ноту, яка не дає солодкому соусу й меду взяти гору. Якщо лимона немає — трохи яблучного оцту, розведеного водою, зробить ту саму роботу, бо критерій тут простий: щось кисле й рідке.
Волоський горіх кладіть сирий, не смажений — смажений дає гіркуватість, яка в цьому соусі зайва, бо він уже багатий сам по собі. Подрібнюйте не в пил, а грубо ножем: ціла половинка горіха в салаті — це вже не текстура, а окрема страва в тарілці.
Мед, який застиг у банці грудками, розтопіть на водяній бані — не в мікрохвильовці, бо там легко перегріти й отримати карамель замість рідкого меду, яка потім не розмішається в соусі рівномірно, а ляже тягучими нитками.
Майонез і йогурт беріть у пропорції, яка в рецепті, і не намагайтеся замінити весь майонез йогуртом "для легкості" — втратите ту кремову щільність, яка тримає палички селери вкупі, і соус буде просто стікати на дно миски окремо від овочів.
Подача з хлібом або грінками — не прикраса. Соус у Волдорфі густий і насичений, і сухий хрумкий хліб поруч дає паузу язику між ложками, інакше густина соусу швидко набридає.
Ще від Elena Rossetti
·