Фото від ШІСалат з кавуном, огірком і фетою з пастою з оливок і мигдалю
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 600 г Кавун
- 250 г Фета
- 2 од. Огірок
- 100 г Чорні оливки без кісточок
- 20 г Мигдаль
- 3 ст. л. Оливкова олія
- 4 од. Насіння фенхелю
- Сіль за смаком
- Чорний кунжут за смаком
Кроки
Фету наріжте кубиками.
Кавун очистіть від шкірки та насіння, м'якоть наріжте кубиками такого ж розміру, як фета.
Огірки вимийте, почистіть і наріжте тонкими скибочками або невеликими часточками.
У блендері збийте зелені оливки без кісточок разом з мигдалем, насінням фенхелю та оливковою олією; за потреби додайте сіль за смаком.
У великій мисці з'єднайте фету, кавун і огірки.
Додайте оливкову пасту і акуратно перемішайте всі інгредієнти.
Поставте салат у холодильник на 2 години.
120 хв
Кавун із 
фетою — це не вигадка шеф-кухарів, це проста хімія смаку: солоне підсилює солодке, а солодке гасить зайву різкість 
солі. 
Огірок тут не для об'єму — він додає воду й хрускіт, яких бракує і кавуну (той м'який), і феті (та щільна). А оливкова паста замість звичної заправки — це спосіб дати соусу триматися на кубиках, а не стікати на дно миски.
Вийде, якщо кавун буде стиглий настільки, що м'якоть ледь тримає форму — тоді сік піде в салат і сам стане частиною заправки. Недостиглий кавун тут гірше за перестиглий: він просто твердий і несолодкий, кубики вийдуть як редька.
Два години в холодильнику — це не забаганка, а нижня межа: за цей час сіль із фети встигає вийти в сік кавуна, а сік кавуна — просочити огірок. Менше часу — і у вас три продукти поруч на тарілці, а не салат.
Фету ріжте кубиком такого ж розміру, як кавун — не з естетики, а тому що в роті мають зустрітися однакові шматки, інакше ви жуєте окремо сир, окремо фрукт. Якщо фети немає — беріть будь-який розсільний сир, що кришиться в руці, а не тягнеться: бринза, сулугуні, навіть адигейський підсолений. М'який сир типу моцарели тут не працює — він не тримає форму в теплому салаті.
Зелені оливки в пасті — не для гіркоти, а для солоно-терпкої основи, якій 
мигдаль додає жирності й тіла, щоб паста не розтікалась рідиною, а лягала на кубики. Якщо оливок немає — беріть будь-які солоні консервовані з яскравим смаком, маслини теж підійдуть, хоча вийде темніше і трохи солодше. Мигдаль можна замінити на будь-який горіх без яскраво вираженого власного аромату — кеш'ю, наприклад; волоський дасть гіркуватість, яка тут зайва.
Насіння фенхелю — це той інгредієнт, який легко пропустити «бо немає», і салат від цього не розвалиться, просто втратить легкий анісовий відтінок, який і робить пасту не просто оливковою 
олією з сіллю, а чимось упізнаваним. Якщо хочете замінити — трохи сушеного кропу чи навіть щіпка насіння кропу дадуть схожий ефект, хоч і не те саме.
Дехто вважає, що солодке й солоне разом — це дивацтво шефів, а не їжа. Ні, бо в спеку організм хоче саме цього поєднання: вода з цукром кавуна і сіль фети — це по суті домашній ізотонік, тільки смачніший за аптечний порошок.
Огірок чистити чи ні — питання не принципу, а шкірки: тонка й молода — лишайте, товста й гірка — зрізайте, інакше вона потягне гіркоту на весь салат.
Кунжут насипайте в кінці, прямо перед подачею — не тому що так заведено, а тому що в соку кавуна він за годину розмокне і втратить хрускіт, заради якого його туди й кладуть.
Ще від Elena Rossetti
·