Фото від ШІЦільнозернові беґли
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 300 мл Вода
- 20 г Дріжджі
- 3 ст. л. Оливкова олія
- 1 ст. л. Цукор
- 1 ч. л. Сіль
- 150 г Цільнозернове борошно
- 300 г Борошно
- 1 од. Яйця збите
- 1 ст. л. Кунжут
- 1 ч. л. Мак
- 1 ч. л. Насіння льону
Кроки
Розмішайте дріжджі у воді в мисці. Додайте олію, сіль, цукор, цільнозернове борошно та пшеничне борошно. Замішуйте тісто на низько-середній швидкості міксера 10 хвилин, доки воно не стане м'яким та еластичним.
Перекладіть тісто в чисту миску, змащену олією. Накрийте чистим рушником і залиште підніматися на кухонному столі протягом 1 години.
Викладіть тісто на присипаний борошном стіл і злегка обімніть його. Зважте тісто і поділіть на рівні частини, сформувавши з кожної круглу гладеньку кульку.
Змастіть руки оливковою олією і проштовхніть великий палець крізь центр кожної кульки тіста, щоб утворився отвір. Добре розтягніть тісто і розширте отвір. Сформуйте кожен беґл круглим і акуратним, враховуючи, що тісто добре підніметься під час варіння та випікання.
Викладіть беґли на аркуш пергаменту з достатньою відстанню між ними і залиште підніматися на 45 хвилин.
Виріжте пергамент навколо кожного беґла і доведіть до кипіння каструлю з 2 літрами води. Зменшіть вогонь, щоб вода злегка кипіла.
Опускайте кожен беґл разом із пергаментом у воду за допомогою шумівки, варіть по одному або два беґли за раз. Виймайте пергамент кулінарним пінцетом і залиште беґл варитися у воді близько хвилини. Виймайте шумівкою і викладайте на деко, застелене пергаментом.
Повторіть з рештою тіста.
Змастіть беґли збитим яйцем і посипте кунжутом, маком та насінням льону.
Випікайте в розігрітій до 200°C духовці з конвекцією приблизно 16–18 хвилин.
Дайте беґлам трохи охолонути на решітці, перш ніж розрізати.
Беґл — це не булочка з дірочкою, це хліб, який спочатку варять, а потім печуть. Саме варіння в киплячій
воді перед духовкою і відрізняє беґл від усього іншого круглого з дріжджового тіста. У воді крохмаль на поверхні тіста клейстеризується за секунди — утворюється щільна плівка, яка потім у духовці стає тією самою глянцевою, трохи тягучою скоринкою, а не пухкою скоринкою звичайної булки. Без цього кроку вийде просто бублик-переросток, м'який і безликий.
Вийде чи ні — залежить не від точності грамів, а від двох речей: чи дотримали тісто (не поспішили з розтягуванням кілець) і чи не передержали у воді. Все інше — відтворюване руками, без ваг до грама.
Цільнозернове
борошно тут не для моди на "корисне". Воно важче, з висівками, які ріжуть клейковинні нитки, тож тісто з ним менш еластичне, ніж чисто пшеничне. Половина на половину — це компроміс: смак і щільність цільного зерна є, а структура ще тримається, беґл не розповзається млинцем.
Дехто каже — якщо тісто довго вимішувати міксером, воно "перетомиться" і беґл не вийде. Ні, бо клейковина пшениці витримує набагато довше місіння, ніж здається; перетомити тісто руками чи настільним міксером на побутовій швидкості практично неможливо — скоріше ви стомитесь ви, а не тісто.
Дріжджі розчиняйте просто у
воді — не в гарячій, бо вб'єте грибок, і не в холодній з-під крана, бо вони засинають і підйом розтягнеться на години. Вода кімнатної температури чи трохи тепліша — дріжджам цього досить, решту роботи зробить тепло кухні.
Олія в тісті — не для смаку, а щоб клейковина не схоплювалась намертво й тісто залишалось податливим, коли ви будете розтягувати кільця. Беріть будь-яку олію без власного запаху: соняшникову, ріпакову. Оливкова годиться, але не беріть ту, що з гіркуватим перцевим присмаком — вона тут зайва, беґл не салат.
Цукор — їжа для дріжджів, а не підсолоджувач тіста. Без нього підйом піде повільніше й нерівномірно, бо дріжджам доведеться чекати, поки амілаза
борошна сама розщепить крохмаль на цукри. Столова ложка — це розгін, не солодкість у готовому виробі.
Коли формуєте кільця, отвір робіть більшим, ніж здається правильним: тісто при розстойці й у духовці стягується досередини, і те, що виглядало як щедра дірка, за годину стане вузькою шпариною, а то й зовсім затягнеться. Це не помилка рецепта — це фізика тіста, яке завжди "хоче" повернутись у кулю.
Варіння — короткий, майже технічна операція. Хвилина — орієнтир знизу: дивіться, щоб беґл спливав і трохи набрякав, поверхня ставала гладкою й блискучою. Довше не тримайте: перепарений беґл втрачає пружність, скоринка буде товстою й грубою замість тонкої й глянцевої.
Насіння кладіть відразу на мокру поверхню, щойно дістали з води, поки не підсохла — тоді воно приклеюється саме за рахунок клейстеризованого крохмалю, а не завдяки
яйцю. Яйце зверху — для кольору й блиску, не клей. Якщо немає
маку чи льону — не біда,
кунжут один тримає весь смисл посипки, решта — варіації для ока.
Духовка з конвекцією гонить повітря рівномірно, тому й колір лягає рівно з усіх боків без перевертання. Якщо у вас звичайна духовка без вентилятора — поставте деко ближче до середини й раз поверніть його на 180 градусів приблизно на половині часу, інакче одна сторона пожовтіє, а інша лишиться блідою.
І не ріжте одразу з духовки, хоч як пахне. М'якуш ще доварюється власним паром зсередини, і ніж просто зімне теплий беґл замість того, щоб акуратно його розділити. Десять хвилин — не забаганка, це терпіння як складник смаку.
Ще від Hana Novak
·