Кролятина, запечена в духовці з картоплею

Кролик — спинка і стегенця — обрані не випадково: це частини, які витримують і обсмажування, і подальше тушкування-запікання, не перетворюючись на підошву. Нема кролика — беріть курячі стегна з кісткою, логіка та сама: жирніше і стійкіше м'ясо, яке пробачить зайві хвилини в духовці.

Часник і розмарин кладуться в холодну ще, по суті, олію й розігріваються разом з нею — так аромат переходить в олію, а не підгорає окремо. Дехто кидає часник просто на гаряче м'ясо для швидкості. Ні, бо часник за секунди гіркне на сильному жарі, а разом з олією, на середньо-слабкому вогні, він встигає віддати запах, не встигнувши згоріти.

Біле вино тут не для градуса, а для кислоти: вона розм'якшує волокна й забирає різкість зайвого жиру та спецій. Головне — дати йому википіти, поки запах спирту не зникне і залишиться тільки кислинка. Нема білого вина — беріть сухий сидр або навіть трохи лимонного соку з водою, суть та сама: кислота плюс рідина.

Овочевий бульйон — не бренд, а просто спосіб не заливати страву голою водою. Половину в сковороду для соусу, половину на деко — щоб і м'ясо, і картопля готувалися не в сухому повітрі духовки, а частково на пару. Немає домашнього бульйону — підійде легкий магазинний, головне, щоб не був пересолений, бо сіль ви вже додаєте окремо.

Картоплю ріжте великими шматками свідомо: дрібні розваляться в кашу за ті ж 40 хвилин і заберуть на себе всю рідину, не даючи їй дійти до м'яса. Великий шматок встигає пропектися всередині й лишитися цілим зовні — перевіряйте виделкою: заходить легко, без опору — готово, а не за хвилинами на таймері.

Ялівець і чебрець — не декорація для фото, а запах, який у кролятини й так небагатий сам по собі, і без трав м'ясо вийде прісним. Якщо ягід ялівцю нема — не біда, обійдіться подвоєною порцією розмарину й чебрецю, суть спецій тут — додати те лісове, мисливське, чого бракує домашній курці.