Солона сирна запіканка із зеленню
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 300 г Сир кисломолочний
- 2 од. Яйця
- 2 ст. л. Манна крупа
- 40 г твердий сир натертий
- 10 г Кріп
- 10 г Зелена цибуля
- 1 зубчик Часник
- за смаком Сіль
- за смаком Соняшникова олія для змащення форми
Кроки
Сир розім'яти з яйцями, манкою, сіллю, часником і зеленню.
Викласти у змащену форму, зверху натертий сир.
Поставити форму в духовку, 200 °C, 25–30 хв.
30 хвДістати форму з духовки.
Запіканка з 
сиру — це не десерт, це спосіб привести кисломолочний сир до твердого, щільного стану, не додаючи зайвої води й не висушуючи його до цементу. 
Яйце і 
манка тут не для смаку — вони зв'язують вологу, яку сир сам по собі не тримає. Тому ця страва вдається або не вдається не через рецепт, а через те, який сир ви взяли в руки.
Головне, від чого залежить результат — волога в сирі. Сухий, розсипчастий сир дає щільний виріб. Вологий, мокрий — дає запіканку, яка розповзається по тарілці, бо манка просто не встигає всю цю воду ввібрати й зв'язати. Якщо сир відчутно мокрий на дотик — його варто віджати в тканині чи марлі хвилин двадцять, ще до того, як розминати з яйцями.
Дехто каже — манку можна замінити звичайним борошном у тій самій пропорції. Ні, бо манка працює інакше: вона набрякає і вбирає вологу повільно, лишаючи структуру пухкою, а борошно клейстеризується швидко і дає гумову, щільну підошву замість ніжної скибки.
Сир кисломолочний тут головний, і саме тому, що він — найдешевший білковий продукт, який можна довести до твердого стану без вершків і без ризоти. Обирайте сухіший, не вологий сир: він розсипається в руці, а не тече. Якщо такого немає — підійде будь-який, але тоді додайте ще ложку манки, щоб компенсувати зайву воду.
Яйця — зв'язка, а не смаковий інгредієнт. Білок яйця згортається при нагріванні і тримає всю масу разом, тож без яєць сир просто розсипався б назад, навіть пройшовши духовку.
Твердий сир зверху — не прикраса, а захист. Він плавиться і підгоряє плямами раніше, ніж верх запіканки встигне пересохнути, тобто бере удар температури на себе. Критерій заміни простий: будь-який твердий сир, що плавиться і трохи тягнеться при нагріванні — пармезан, чеддер, звичайний український твердий сир із магазину. М'який сир типу моцарели тут не підійде, він радше потече, ніж підрум'яниться.
Кріп, 
цибуля зелена і 
часник — це єдине, що в запіканці лишається живим смаком, усе інше нейтральне й кремове. Часник кладіть сирим, подрібненим, він дає різкість, яка балансує жирність сиру. Зелень можна брати будь-яку свіжу, яка є під рукою — петрушку, кінзу, якщо кріп не до смаку.
Сіль кладіть обережно: твердий сир зверху вже солоний сам по собі, і якщо недооцінити це, зверху буде солоно, а всередині — пісно. Краще підсолити масу трохи менше, ніж здається правильним, і довірити решту сиру на поверхні.
Олія для форми — будь-яка без власного запаху, тобто не оливкова першого віджиму й не смалець, якщо не хочете, щоб запіканка пахла чимось зайвим. Звичайна соняшникова чи рафінована підійде без питань.
Духовка на 200 градусах — це той нагрів, при якому поверхня встигає підрум'янитися і сир зверху піти рудими плямами ще до того, як середина пересохне. Готовність перевіряйте не за часом, а за виглядом: центр має перестати тремтіти, коли штрикаєш форму, верх — піти золотисто-рудими плямами, а не рівною блідою поверхнею. Після духовки дайте запіканці кілька хвилин постояти у формі — вона ще доходить за рахунок власного тепла, і якщо різати одразу, розповзеться по тарілці замість того, щоб тримати форму скибкою.
Ще від Ovenstein