Фото від ШІСирний хліб
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 20 г Дріжджі
- 100 мл Молоко кімнатної температури
- 200 мл Йогурт кімнатної температури
- 1 од. Яйця
- 60 г Вершкове масло м'яке і кімнатної температури
- 1 ч. л. Сіль
- 1 ст. л. Мед
- 150 г Цільнозернове борошно
- 350 г Борошно
- 150 г Чеддер свіжонатертий
- 1 од. Яйця збите
Часникове масло
- 50 г Вершкове масло
- 2 зубчик Часник дрібно натертого
- 2 ст. л. Петрушка дрібно нарізана
- Сіль
- Чорний перець
Кроки
Розчиніть дріжджі в молоці.
Додайте йогурт, яйце, мед, масло, сіль і цільнозернове борошно та перемішайте.
Додайте пшеничне борошно і добре перемішайте або вимісіть тісто, бажано міксером на середній швидкості, 7-10 хвилин.
Сформуйте тісто у круглу кулю і покладіть у чисту миску, змащену олією.
Накрийте чистим рушником і дайте тісту підійти на кухонному столі 45 хвилин.
Розкачайте тісто на посипаному борошном столі у великий квадрат і наріжте на квадрати розміром приблизно 6×6 см.
Змастіть кожен квадрат часниковим маслом і посипте сиром чеддер.
Складіть квадрати шар на шар так, щоб між усіма шарами були сир чеддер і часникове масло, утворюючи вежу приблизно з 6-7 шарів тіста.
Добре змастіть форму для хліба маслом і викладіть квадрати тіста у форму вертикально вздовж, уявляючи високу вежу зі скибочок тіста.
Накрийте чистим рушником і дайте хлібу підійти приблизно 45 хвилин.
Обережно змастіть збитим яйцем і випікайте в розігрітій до 175°C духовці в режимі конвекції 30-40 хвилин.
Часникове масло: розтопіть масло в невеликій каструлі, зніміть з вогню і вмішайте часник, петрушку, сіль і свіжомелений чорний перець.
Дайте маслу охолонути до кімнатної температури.
Це не зовсім хліб у звичному розумінні — це пиріг із башточок тіста, складених, як колода карт, з часниковим
маслом і сиром між шарами. Коли ви його розрізаєте, він має розпадатися шарами, тягнутися сиром і пахнути
часником ще до того, як ви піднесли шматок до рота. Якщо просто спекти хлібну форму з тіста — вийде звичайна булка. Вся суть тут — у тому, що тісто складене вертикально, стовпчиками, а не викладене одним шаром.
Виходить чи ні — вирішується на двох етапах: розстойці і нарізці квадратів. Тісто має підійти справді вдвічі, інакше вежі з тіста будуть щільні, важкі, без повітря між шарами — і сир просто витече через тріщини замість того, щоб лишитися запечатаним усередині. А квадрати мають бути однакового розміру, бо коли одна вежа вища за сусідню, під час випічки верх нерівномірно підгорає, поки низ ще сирий.
Дріжджове тісто тут не терпить поспіху — воно має сам підказати, коли готове. Не за годинником, а за виглядом: подвоїлось в об'ємі, стало пухким, пальцем тиснеш — ямка повільно вирівнюється. Якщо тісто недорослий, пиріг вийде щільним, "мокрим" зсередини, а конвекція духовки тільки підсушить верх, не давши серединці пропектися.
Міф, який тут заважає: кажуть, що сирний хліб треба пекти при високій температурі, щоб сир швидше розплавився і не витік. Ні — чим вища температура, тим швидше утворюється кірка зверху, а всередині тісто між шарами сиру ще сире. 175°C з конвекцією — це той режим, коли тепло рівномірно обходить усі башточки з усіх боків, і тісто встигає пропектися раніше, ніж сир почне активно витікати крізь шви.
Дріжджі тут живі, не сухі швидкодіючі — їх розчиняють у теплому
молоці, і це не забаганка, а фізика: клітини дріжджів прокидаються й починають їсти цукор з
меду в рідкому теплому середовищі значно швидше, ніж у сухому тісті. Молоко має бути кімнатної температури, не гаряче — гаряче молоко вб'є дріжджі так само надійно, як і відсутність дріжджів узагалі.
Цільнозернове
борошно в тісті — це не данина моді на корисне харчування, а структура. Воно важче, з висівками, і додає тісту шорсткості та тримання форми, тоді як біле пшеничне борошно дає клейковину — ту саму розтяжну сітку, завдяки якій тісто можна розкачати тонко і воно не порветься при складанні у вежі. Без білого борошна у достатній кількості тісто буде кришитися під час нарізки квадратів.
Масло в тісто кладеться м'яке, кімнатної температури, і це принципово: холодне масло не вбивається рівномірно в тісто, лишає прожилки, і готовий хліб вийде смугастим, не однорідним. Якщо масла під рукою нема нормального вершкового — беріть будь-яку олію без власного запаху, тобто рафіновану, без присмаку соняшника чи оливки, бо тут важливий не смак олії, а жирність, яка робить тісто м'якшим.
Часникове масло для начинки — це окрема історія, і тут головне — не пересмажити
часник. Його додають у вже розтоплене й зняте з вогню масло, а не кидають на сковороду смажитись, тому що гарячий жир за кілька секунд перетворює сирий часниковий аромат на гіркий горілий. Якщо часник встигне позолотіти в маслі — викидайте і починайте занову, бо гіркота звідти нікуди не дінеться.
Сир —
чеддер, свіжонатертий, і це важливо саме "свіжо": готовий тертий сир із пакету вкритий крохмалем, щоб не злипався на складі, і через цей крохмаль він плавиться гірше, грудками, а не рівномірно тягнучою масою між шарами тіста. Якщо чеддера немає — беріть будь-який твердий сир, що добре плавиться і має виразний смак, бо м'який сир типу моцарели просто витече рідиною при температурі духовки.
Збите
яйце зверху — це не для краси, хоча і для неї теж. Яєчна змазка карамелізується при нагріванні й дає ту глянцеву рум'яну кірку, яка відрізняє домашній хліб від блідої булки з пакета. Мастити треба обережно, тонким шаром, бо надлишок яйця стікає в щілини між вежами тіста і там підгорає чорними плямками ще до того, як пропечеться серединка.
Ще від Inês Carvalho
·