Сирний корж-піца
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 250 г Сир кисломолочний протертий
- 1 од. Яйця
- 100 г Борошно
- 1 ч. л. Розпушувач
- за смаком Сіль
- 3 ст. л. Томатний соус
- 100 г Моцарела
- 4 од. Гриби нарізані
Кроки
Сир, яйце, борошно, розпушувач і сіль замісити, розкачати коло ~25 см і перенести на деко з пергаментом.
Поставити деко в духовку, підсушити корж 12 хв при 200 °C.
12 хвДодати на корж соус, гриби й сир, запікати ще 12 хв.
12 хвДістати деко з духовки.
Цей корж — не тісто в класичному сенсі, а 
сир, перетворений на основу. Дріжджів немає, розстоювання немає: сир разом із 
яйцем і 
борошном тримають форму самі, бо сир дає білок і вологу, яйце працює клеєм, а 
розпушувач — повітря замість бродіння. За двадцять хвилин замісу й коло діаметром двадцять п'ять сантиметрів ви отримуєте щось середнє між коржем і запіканкою, і саме заради цієї швидкості варто на один вечір забути про класичну піцу.
Вийде чи ні — вирішується на етапі підсушування коржа. Якщо дістати деко раніше, ніж корж стане сухуватим і трохи пружним на дотик, він не витримає 
соусу й 
грибів — розмокне знизу, і ви отримаєте не піцу, а сирну кашу під сиром. Дванадцять хвилин тут — орієнтир, не присуд: дивіться на корж, а не на годинник.
Друга перевірка — коли сир зверху розплавився й почав рум'янитись по краях, а гриби стали м'якими, не сирими на вигляд. Тоді все готово. Якщо сир ще білий і щільний, а краї коржа бліді — зарано, нехай стоїть ще трохи.
Сир кисломолочний протирають не для краси, а тому що в ньому завжди є грудочки. Не протерти — отримаєте тісто смугами, яке нерівномірно пропечеться: десь суха крихта, десь сирий кавалок усередині. Протерти через сито або пробити блендером — і сир стає однорідною масою, яка поводиться як тісто, а не як каша з борошном.
Яйце, борошно й розпушувач роблять три різні справи, і плутати їх не варто. Яйце зв'язує білок сиру з борошном в одну масу — без нього корж розсиплеться при розкачуванні. Борошно забирає зайву вологу сиру й дає структуру, яку можна розкачати коло. Розпушувач тут замість дріжджів: при нагріванні він виділяє газ, і корж трохи підіймається просто в духовці, не чекаючи години розстоювання. Якщо сир трапився дуже вологий — буває навесні, з ринку, — киньте зайву ложку борошна, інакше маса розтечеться по деку замість того, щоб тримати форму кола.
Дехто каже — це не піца, бо немає дріжджового тіста. Правда, не піца в класичному розумінні, і не претендує нею бути. Це швидкий корж для вечора, коли тісто чекати ніколи, а сир кисломолочний лежить у холодильнику й просить, щоб його з'їли.
Томатний соус тут потрібен густий, без зайвої рідини — інакше він зведе нанівець щойно підсушений корж, і той все одно розмокне, тільки трохи пізніше. Підійде густа томатна паста, розведена трохи водою, густий кетчуп або перебиті печені помідори без соку — критерій один: не має текти, якщо нахилити ложку.
Моцарела тут не обов'язкова за назвою, важлива за поведінкою — сир, який плавиться рівномірно і не пускає калюжу олії. Сулугуні, молодий чеддер, навіть плавлений сир у брусках підійдуть так само. Моцарела хороша тим, що тягнеться гарними нитками, але це естетика для фото, а не вимога рецепта.
Гриби ріжуть тонко не з примхи. Товстий шматок за дванадцять хвилин встигне лише нагрітися зсередини, а зверху вже підгорить по краю. Тонкий шматок встигне і пом'якшитись, і віддати зайву воду якраз у той момент, коли корж під ним уже достатньо сухий, щоб цю вологу витримати.
Ще від Ovenstein