Фото від ШІКурячі смужки з овочами
Інгредієнти

- 800 г Куряча грудка
- 1 од. Кабачок
- 1 од. Баклажан
- 8 од. Очищені помідори черрі
- 1/2 од. Цибуля
- 15 од. Чорні оливки без кісточок без кісточок
- 1 од. Болгарський перець
- 200 г печериці за бажанням
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Оливкова олія за смаком
- 1/2 склянка Біле вино
- за смаком Борошно для посипання
Кроки
Наріжте курячу грудку тонкими смужками і обваляйте в борошні.
Кабачок і баклажан наріжте кубиками, болгарський перець — некрупними смужками. Розріжте печериці навпіл.
Подрібнену цибулю обсмажте на невеликій кількості оливкової олії.
Додайте помідори черрі, оливки, печериці та нарізані овочі. Готуйте приблизно 8-10 хвилин.
9 хвДодайте курячу грудку, влийте біле вино, посоліть і поперчіть. Готуйте до повної готовності (внутрішня температура 74°C).
Подавайте гарячим.
Це не рагу і не суп — це швидке соте, де курка і овочі доходять в одній сковороді, кожен по-своєму, і ніхто нікого не чекає довше, ніж треба. Головна інтрига тут не в смаку (він очевидний — курка, овочі,
вино, що ще треба), а в тому, чи встигнете ви розкласти все по черзі так, щоб
баклажан встиг стати м'яким, а курка не перетворилась на гумку.
Вийде чи ні — вирішує порядок закладки і те, наскільки гаряча у вас сковорода до того, як туди щось летить. Курку обваляли в
борошні не для краси: борошно схоплюється білком у легку кірочку, яка тримає сік усередині і заразом трохи загущує соус з вина. Якщо цей момент проґавити і класти м'ясо в холодну або недостатньо розігріту
олію — борошно просто розмокне, і смужки будуть варитись у власному соку, бліді й сірі.
Друга точка ризику — баклажан. Дехто каже: баклажан треба обов'язково посолити заздалегідь і дати стекти гіркому соку. Ні, не завжди: сучасні сорти гіркоти майже не мають, а тут баклажан ще й ріжеться кубиками і йде в компанію з вологими помідорами й вином — рідини й так вистачить, щоб він зварився до м'якості, а не підсмажився до хрумкості, і це нормально для цієї страви.
Курячу
грудку беріть саме грудку, не стегно — тут важлива швидкість і сухе біле м'ясо, яке ріжеться тонкими смужками й готується за хвилини, поки овочі доходять поруч. Товщина смужок — це і є ваш контроль за часом: тонше — швидше готово, товщі шматки будуть сирими всередині, коли зовні вже підгоріло.
Кабачок і
баклажан кубиками — тут принцип простий: однаковий розмір шматків означає, що вони дійдуть одночасно, а не так, що один вже розповзся в кашу, поки інший ще твердий. Якщо кабачка чи баклажана немає під рукою — підійде будь-який овоч, який швидко втрачає вологу на вогні й не тримає форму вічно: патисон, кабачок-цукіні, навіть молода гарбузова м'якоть — принцип той самий.
Печериці — за бажанням, і це чесно написано не просто так:
гриб додає запах і трохи "м'ясистості" текстурі, але без нього страва не розвалиться. Якщо кладете — ріжте навпіл, бо дрібніше вони просто википлять і загубляться серед овочів, а навпіл встигають підрум'янитись з того боку, що торкається сковороди.
Оливки без кісточок і помідори черрі тут працюють на соус: помідори луснуть від тепла і дадуть кислий сік, оливки —
сіль і гіркуватість. Якщо чері немає — беріть звичайні помідори, нарізані часточками, головне щоб вони були щільні, а не перестиглі в кашу, інакше весь соус стане мокрим і водянистим раніше, ніж овочі встигнуть обжаритись, а не стушкуватись.
Біле
вино тут не для градуса, а для кислоти й аромату, який випаровується разом з алкоголем, залишаючи тільки характер. Дехто каже — вино в готуванні все одно "вигорає", то навіщо переплачувати за якісне. Ні, бо вигорає спирт, а смак і кислотність залишаються в соусі, і дешеве кисле вино дасть дешевий кислий присмак. Без вина можна обійтись курячим бульйоном з краплею лимонного соку — це дасть кислинку, хоч і не той самий букет.
Оливкова
олія — за смаком, і це означає: будь-яка олія без власного яскравого запаху підійде для обсмажування
цибулі та курки, олія з горіховим чи кокосовим ароматом тут зіб'є картину. Сіль і перець кладіть наприкінці, коли вино вже випарувалось наполовину й соус загустів — тоді ви солите реальний смак, а не здогад про нього.
Готовність курки перевіряйте не оком, а термометром чи розрізом найтовщого шматка: м'ясо має бути білим наскрізь, без рожевого соку. Якщо термометра немає — розріжте один шматок, подивіться на сік: прозорий, без рожевого відтінку, значить готово. Передержати на цьому етапі легше, ніж здається — тонкі смужки доходять швидко, і зайва хвилина на вогні перетворює соковите м'ясо на сухе волокно.
Ще від Luca Martelli
·