Фото від ШІРіздвяні фрикадельки
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 500 г телячо-свинячий фарш
- 2 ст. л. Борошно
- 2 ст. л. Вівсяні пластівці
- 100 мл Молоко
- 1 од. яєчні білки
- 1 од. Яйця
- 1 од. Цибуля дрібно нарізана
- 1 щіпка Гвоздика
- 1 щіпка Запашний перець
- 2 ч. л. Сіль
- 2 ч. л. Чорний перець
- 1 ст. л. Оливкова олія для смаження
- 2 ст. л. Вершкове масло для смаження
Кроки
Покладіть усі інгредієнти в миску та збийте міксером протягом 2 хвилин.
Дайте фаршу для фрикадельок відпочити в холодильнику щонайменше 30 хвилин.
Сформуйте фрикадельки та обсмажте їх приблизно по 5 хвилин з кожного боку на сковороді з вершковим маслом та олією.
Фрикадельки, та не зовсім звичні. Телятина з свининою — це вже половина смаку: свинина дає жир і соковитість, телятина — м'якість без того важкого смаку, який буває від самої яловичини. А друга половина — спеції.
Гвоздика й запашний
перець у фрикадельках — це вже не буденна страва, а щось святкове, звідки й назва. Скандинавська, до речі, традиція — такі прянощі в м'ясі там не рідкість, бо колись спеції були дорогі, і їх клали туди, де не соромно показати гостю.
Вийде чи ні — вирішується не на сковороді, а в мисці та в холодильнику. Два
яйця,
молоко,
борошно й
вівсянка — це не наповнювачі для економії м'яса, це те, що тримає фарш вологим і не дає йому розсипатися чи, навпаки, стати гумовим. А тридцять хвилин відпочинку — не забаганка рецепта. За цей час рідина розійдеться по всьому фаршу, а не залишиться окремо від м'яса, і фрикадельки будуть ліпитися, а не розвалюватися у вас в руках.
Дехто скаже: навіщо чекати, кидай одразу на сковороду. Ні, бо свіжозбитий фарш — мокрий і пухкий, він тектиме крізь пальці, і доведеться сипати ще борошна, а це вже інший смак і інша текстура. Терпіння тут — не забаганка, а частина рецепта, така сама, як
сіль.
М'ясо беріть рубане, а не фарш з м'ясорubки, якщо є вибір — у рубаному лишаються шматочки жиру й волокон, і фрикадельки виходять щільнішими на зуб, не однорідною масою. Пропорція телятини і свинини приблизно порівну — якщо немає телятини, беріть яловичину, тільки трохи жирнішу частину, бо сама по собі яловичина суха, і фрикадельки вийдуть твердими.
Борошно і
вівсянка тут роблять одну роботу — зв'язують вологу, щоб фарш тримав форму. Вівсянку мелену можна замінити звичайними панірувальними сухарями чи навіть меленим хлібом учорашнім — суть та сама: суха основа, що вбирає
молоко і не дає фаршу бути водянистим. Молоко можна взяти й вершки, якщо хочете масляніший смак, або воду — якщо молока шкода, різниця буде, але не критична.
Два
яйця на пів кіло м'яса — це вже не для в'язкості, а для ніжності, щоб фрикадельки не були щільним м'ясним шариком, а трохи розпушувалися всередині.
Цибулю ріжте дрібно, а не труть на тертці — тертка дає сік, який знову розріджує фарш, а дрібна різка дає аромат і структуру.
Гвоздика й запашний
перець — по щіпці, не більше. Це спеції, яких легко перекласти, і тоді фрикадельки пахнутимуть не м'ясом, а аптекою. Якщо немає гвоздики цілої молотої під рукою — краще взяти менше, ніж на око сипонути з пакетика, бо мелена гвоздика часто вже вивітрена і слабша, тож можна й не вгадати дозу.
Смажте на суміші
олії та вершкового
масла — олія не дає маслу горіти при високій температурі, а масло дає смак і рум'яну скоринку. Якщо олія є без запаху, будь-яка підійде — соняшникова, рафінована оливкова, ріпакова. На широкій сковороді вдома це робиться так само, як у казані, тільки фрикадельки не перевантажуйте — кладіть з відстанню, щоб вони смажилися, а не парилися у власному соку.
Готовність дивіться не по хвилинах, а по кірочці: вона має стати рівномірно рудуватою, а не блідою й не чорною. Перевернути варто, коли фрикаделька сама легко відстає від сковороди — якщо вона прилипла і не хоче відриватися, значить, кірочка ще не схопилась, дайте їй ще трохи часу.
Ще від Lucas Moreau
·