Фото від ШІПиріг-равлик з корицею
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 100 мл Молоко
- 50 г Вершкове масло
- 15 г Дріжджі
- 1 од. Яйця
- 25 г Цукор
- 50 г борошно грахам
- 1 ч. л. ванільний порошок або насіння з половини стручка ванілі
- ½ ч. л. Кориця
- ½ ч. л. Кардамон
- 1 щіпка Сіль
- 175 г Борошно
- 75 г Вершкове масло
- 50 г Цукор
- 40 г коричневий цукор або мусковадо
- ½ ч. л. Кориця
- 100 мл цукрова пудра
- 2 ст. л. Вода або стільки, скільки потрібно для ідеальної консистенції глазурі
Кроки
Підігріти молоко та масло в каструлі, помішуючи, поки масло не розтане.
Зняти з вогню і почекати кілька хвилин, поки температура трохи спаде — приблизно до 38 градусів.
Покришити дріжджі, а потім додати яйце.
У чистій мисці добре змішати борошно грахам з ваніллю, цукром, корицею та кардамоном.
Влити суміш у каструлю і поступово додавати пшеничне борошно.
Добре вимісити тісто, доки воно не стане гладким і м'яким.
Дати тісту піднятися під чистим рушником протягом 30-40 хвилин.
Добре перемішати начинку (ремонсе).
Розкачати тісто у невеликий прямокутник і щедро намазати начинкою.
Згорнути тісто в рулет і нарізати равлики завтовшки приблизно 3 см.
Викласти всі равлики у круглу форму, застелену пергаментом, і дати піднятися 45 хвилин.
Випікати пиріг у розігрітій духовці з конвекцією при 175 градусах протягом 17-20 хвилин.
Вийняти пиріг з духовки і дати охолонути на решітці, тим часом перемішати глазур.
Дати пирогу трохи охолонути перед тим, як покрити глазур'ю.
Рецепт розрахований приблизно на 6 порцій.
Равлик з 
корицею — це не маленькі булочки окремо, а один великий пиріг, зібраний з равликів, які печуться впритул одне до одного у круглій формі. Тому й вирішальний момент тут не "скільки грамів 
дріжджів", а температура, вологість тіста і те, наскільки терпляче ви дасте йому піднятися — двічі.
Перший ризик — вбити дріжджі гарячим 
молоком. Молоко з 
маслом грієте, поки масло розтопиться, і знімаєте з вогню — далі чекаєте, поки температура сяде до рівня теплої ванни, десь 38 градусів. При такій температурі дріжджі прокидаються і працюють, а при кипʼячій — просто звариваються, і тісто вже ніколи не підніметься, хоч скільки чекай. Градусника вдома немає — крапніть на зап'ясток: тепло, але не пече.
Другий ризик — пересушене тісто, яке потім не скрутиш у рулет без тріщин. Тісто має залишитись трохи липким до рук навіть після вимішування — це нормально, 
борошно ще добере вологу під час підйому. Дехто додає борошна, поки руки не стануть чистими — не треба, бо равлик вийде щільним, як хлібна цеглина, а не повітряним.
І головне — равлик це пиріг з двома підйомами, а не з одним. Перший раз підходить ціле тісто, другий — уже нарізані равлики у формі. Другий підйом важливіший: саме він дає пухкість у готовому пирозі, бо після того як ви згорнули й нарізали тісто, газ із нього частково вийшов, і равликам треба знову надутись, перш ніж йти в духовку.
Молоко й масло тут не просто рідина — це жир і волога, які роблять тісто м'яким, а не хлібним. Масло можна замінити будь-яким жиром без різкого смаку — тим же маргарином, якщо треба, але своїм смаком вершкового масла воно нічого не заважає, тож міняти без причини сенсу нема.
Дріжджі свіжі, пресовані — 15 грамів. Якщо у вас сухі — беріть десь третину від цієї ваги, і головне, не заважайте їм гарячим молоком, про що вже сказано. 
Яйце в тісто додається одразу до розчинених дріжджів — так воно рівномірно розійдеться по всій масі, а не грудкою осяде на дно.
Цільнозернове борошно в начальному заміс — не данина моді, а спосіб додати тісту структуру і легкий горіховий присмак, перш ніж піде біле борошно. Якщо цільнозернового нема — замініть звичайним пшеничним у тій же вазі, тісто вийде трохи ніжнішим, але равлик не постраждає.
Ваніль, кориця й 
кардамон у тісті — це аромат самого тіста, а не начинки. Якщо стручка ванілі нема — екстракт цілком рівноцінний, тут немає різниці, яку варто шукати. Кардамон можна пропустити, якщо його не любите або нема під рукою — кориці в начинці й так достатньо, щоб equo пиріг не вийшов прісним.
Начинка — масло, звичайний 
цукор і мусковадо з корицею. Мусковадо дає вологу карамельну нотку й темний колір, якого звичайний цукор не дасть — якщо його нема, беріть коричневий цукор або навіть звичайний білий, просто начинка буде світлішою й трохи менш тягучою. Масло в начинці має бути мʼяким, кімнатної температури, а не розтопленим — інакше воно просто витече з равликів при розкачуванні, замість того щоб лишитись шаром усередині кожного завитка.
Глазур — цукор з 
водою, і тут головна робота руками, а не за рецептом: води додаєте по краплі, поки суміш не стане густою й тягучою, як мед, а не рідкою, як сироп. Рідка глазур просто стече з теплого пирога на дно форми, і ви її більше не побачите. Чекати, поки пиріг стане теплим, а не гарячим, перед тим як лити глазур — це не примха, а захист від того самого: на гарячій поверхні цукрова глазур одразу розтопиться й втратить форму, замість того щоб лягти білими патьоками.
Ще від Lucas Moreau
·