Фото від ШІВеликодній торт
Інгредієнти
- 120 г Вершкове масло м'яке
- 175 г Цукор
- 4 од. Яйця
- 150 г Борошно
- 50 г мигдальне борошно
- 2 ч. л. Розпушувач
- ½ ч. л. Сіль
- 300 г Морква тертa
- 5 од. Желатин
- 3 од. яєчні жовтки
- 3 од. яєчні білки
- 80 г Цукор
- 150 мл Лимонний сік
- 1 од. Лимон дрібно тертa цедра
- 150 мл вершки для збивання
- 200 мл вершки для збивання
- 6 гілочок Розмарин
- великодні яйця для декору за смаком для прикраси
Кроки
Збийте масло з цукром, потім додавайте яйця по одному, поки всі яйця не будуть використані.
Вмішайте мигдальне борошно в тісто.
Змішайте мигдальне борошно, пшеничне борошно, розпушувач і сіль в окремій мисці та просійте суміш у тісто.
Вмішайте терту моркву в тісто.
Викладіть тісто у змащену форму діаметром близько 20 см і випікайте при 175°С на гарячому повітрі протягом 45 хвилин, до повної готовності.
45 хвДайте торту повністю охолонути у формі.
Замочіть листи желатину в холодній воді на 10 хвилин.
10 хвВіджміть желатин від води і розтопіть його на слабкому вогні.
Зніміть з вогню, щойно желатин розтопиться, і вмішайте лимонний сік.
Збийте яєчні білки до твердих піків.
Збийте яєчні жовтки, цукор і терту цедру лимона до світлої, пухкої маси без цукрових крупинок.
Вмішайте 2 ст. л. яєчної маси в желатиново-лимонну суміш, перемішайте до однорідності і влийте цю суміш назад у яєчну масу.
Збийте вершки до пишного стану і обережно вмішайте їх в яєчну масу за допомогою лопатки, намагаючись не втратити повітря. Потім вмішайте 1/4 збитих білків у лимонний мус, а далі обережно додайте решту білків.
Розріжте морквяний корж на два коржі.
Застеліть чисту форму (в якій випікався корж) кондитерською плівкою, покладіть перший корж, половину лимонного мусу, зверху обережно другий корж і розподіліть решту мусу.
Поставте торт у холодильник щонайменше на 4 години, або до наступного дня.
240 хвВідкрийте форму, обережно зніміть плівку і перекладіть торт на блюдо.
Збийте вершки і змастіть ними боки торта.
Прикрасьте гілочками розмарину у формі невеликого великоднього гнізда, великодніми яйцями та блискітками.
Великодній торт — це морквяний бісквіт, розрізаний навпіл і переслоєний лимонним мусом на 
желатині, з вершковим боком і розмариновим декором. Усе тримається не на випічці, а на холодильнику: мус застигає, а не печеться, тож тут головне не температура духовки, а терпіння холодної камери.
Виходить чи не виходить ця справа вирішується в двох точках. Перша — чи встоїть корж, поки ви вирізаєте з нього два тонших: якщо він вологий і щільний через 
моркву, різати ножем-пилкою легше, ніж прямим лезом. Друга — чи встигне желатин схопити мус до того, як він розтечеться по формі: тут не можна поспішати на етапі з'єднання гарячого желатину з холодними білками і 
вершками, бо температурний стрибок і є той самий дефект, через який мус потім розшаровується.
Дехто вважає, що желатиновий мус — це просто «желе зі смаком», і додає желатин прямо в холодну масу. Ні, бо желатин working тільки розчинений і теплий; холодним він просто не розійдеться рівномірно, і ви отримаєте грудки замість гладкого мусу. Тому його топлять окремо і вводять через буфер — трохи яєчної маси, — щоб не зварити білки й не отримати крупинки.
Форма тут — звичайне кільце чи роз'ємна форма на 20 см, плівка замість кришки казана: функція та сама, тримати форму, поки щось застигає. На 8 осіб цього торта вистачить із запасом, бо він ситний через 
масло й вершки, їсти його багато підряд не тягне.
Масло для бісквіта беріть справді м'яке, кімнатної температури — не розтоплене і не холодне з холодильника. Збиваючи його з цукром, ви вбиваєте туди повітря: дрібні пухирці, які потім тримають структуру коржа. Холодне масло цього повітря не бере, розтоплене — тримати його не буде, бісквіт піде на дно щільним млинцем.
Яйця додавайте по одному не з забобону, а з тієї ж причини: якщо влити всі разом, емульсія масла з яйцями розпадається, маса розшаровується на жир і воду, і потім ви це вже ніяк не зберете назад у пухку піну.
Морква тут не для кольору й не для «корисності» — вона дає вологу й легку щільність, через яку бісквіт не висихає навіть за пару днів у холодильнику. Тертіть на звичайній тертці, не на дрібній — крупніша тертка дає трохи текстури, а не однорідне пюре.
Желатин — звичайні листи, якщо у вас порошковий, рахуйте на вагу (зазвичай один лист десь 2 г, тож п'ять листів — приблизно 10 г порошку на ту саму кількість рідини). Замочування в холодній воді — не ритуал, а спосіб рівномірно його розм'якшити, щоб потім він розтопився без грудок.
Лимон дає і 
сік, і цедру — не замінюйте сік лаймом чи концентратом з пляшки з необережності: кислотність інша, і желатин може не схопитися так, як треба. Цедру тріть дрібно і тільки з жовтої шкірки, біла підкладка гірчить.
Вершки для мусу і вершки для обмазування боків — це фактично одна й та сама операція двічі: збити до пишного, стійкого стану, не до масла. Жирність беріть від 33% і вище, інакше збити в стабільну піну важко, і мус попливе разом з лимонним соком у ньому. Прикраса з 
розмарину і великодніх яєць — суто декоративна частина, можна замінити будь-якою зеленню з твердим стеблом і цукровими чи шоколадними яйцями, які у вас знайдуться.
Ще від Daniel Okoye
·