Фото від ШІМакарони з сиром
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 од. Цибуля дрібно нарізана
- 2 зубчик Часник пресований
- 400 мл Бульйон
- 300 г Кабачок крупно натертий
- 350 г Макарони
- 75 г Вершковий сир
- 125 г Моцарела свіжа
- 50 г Пармезан
- 1 щіпка Мускатний горіх
- 1 ч. л. Паприка
- 100 г Шпинат крупно нарізаний
- 10 г Вершкове масло для смаження
- Сіль
- Чорний перець
Кроки
Обсмажте цибулю та часник у каструлі з маслом, доки цибуля не стане м'якою та прозорою.
4 хвДодайте овочевий бульйон, кабачок і макарони та добре перемішайте. Варіть під кришкою на повільному вогні, доки макарони не стануть майже готовими (з невеликим опором при прикусуванні).
18 хвДодайте вершковий сир, моцарелу та пармезан разом зі свіжим шпинатом і добре приправте мускатним горіхом, паприкою, сіллю та перцем.
2 хвПеремішуйте, доки паста не стане ідеально м'якою, а моцарела не розплавиться в кремову консистенцію.
3 хв
Макарони з 
сиром — це, якщо чесно, не класичні макарони по-флотськи і не та паста, яку варять окремо, а соус окремо. Тут усе вариться в одній каструлі, і сама каструля стає місцем, де крохмаль з макаронів переходить просто в 
бульйон і робить із нього соус без жодної борошняної запаски. Тому й не треба зливати воду — її тут майже й нема, вона вся йде в діло.
Вийде чи ні — залежить не від точності грамів, а від одного моменту: коли ви заливаєте бульйон і кладете макарони під кришку, рідини має бути рівно стільки, щоб до моменту готовності пасти вона майже вся увібралась. Забагато — і ви отримаєте суп із макаронами, замало — пригорить дно, бо крохмаль унизу згущується першим і найшвидше карамелізується в недобрий бік.
Кабачок тут не для смаку — він для вологи й текстури. Натертий крупно, він за ці п'ятнадцять хвилин майже розчиняється, віддає воду в бульйон і робить соус густішим, не додаючи борошна й не змінюючи смак страви на "овочевий". Якщо його забрати — доведеться або лити менше бульйону, або довше википарювати наприкінці.
Сир кладеться в самому кінці не з примхи кухаря, а тому що білок у 
моцарелі й вершковому сирі звортається і стає гумовим, якщо його довго кип'ятити. П'ять хвилин на спокійному вогні — це межа, за якою сир із кремового стає різаним на нитки.
Цибуля й 
часник ідуть першими не тому, що так заведено, а тому що саме з жиру й невеликого нагріву вони віддають свій аромат 
маслу — а далі вже все, що вариться в каструлі, вбирає смак через цей жир, а не напряму з сирих шматочків цибулі. Середній вогонь тут — це той рівень, коли цибуля шипить, але не бризкає і не темніє по краях: вам потрібна прозорість і м'якість, а не підсмажена скоринка, бо скоринка дасть гіркуватий відтінок, якого в цій страві бути не повинно.
Бульйон — овочевий чи курячий, байдуже, аби не вода. Вода тут нічого не віддає стравy, крім температури, а бульйон несе 
сіль і смак м'яса чи овочів у кожну макаронину, поки та вариться. Якщо у вас тільки вода — киньте туди половинку бульйонного кубика, це не ганьба, а економія часу, якою користувались ще до того, як кубики стали вважати чимось несерйозним.
Кабачок беріть будь-який молодий, з тонкою шкіркою — її не обов'язково знімати, вона додає трохи текстури й кольору. Натирайте крупно, а не дрібно: дрібний кабачок перетвориться на кашу й розчиниться повністю, а крупний залишить відчутні волокна, і це вже не каша, а страва зі структурою.
Макарони підійдуть короткі — пера, мушлі, спіральки. Довгі спагеті в такому способі варіння звариваються нерівномірно: краї каструлі киплять сильніше за середину, а довгі макаронини лягають шарами і не встигають однаково просякнути бульйоном.
Вершковий сир і моцарела відповідають за різне: вершковий сир дає кремовість і легку кислинку, моцарела — тягучість. Якщо моцарели немає — беріть будь-який м'який сир, що плавиться без розшаровування на олію й білок, і перевіряйте на маленькому шматочку перед тим, як класти все. 
Пармезан додає солоність і той горіховий присмак, якого молодий сир дати не може — його можна замінити будь-яким твердим витриманим сиром, аби він був сухий і легко тертий, а не гумовий.
Мускатний 
горіх кладіть справді щіпку — це не той інгредієнт, якого має бути відчутно багато, він лише підкреслює вершковість сиру, так само як сіль підкреслює смак м'яса. 
Шпинат ріжте крупно й кладіть разом із сиром — він має встигнути лиш зів'янути від тепла, а не перетворитися на зелену кашу, інакше ви втратите і колір, і той легкий хрускіт, який відрізняє свіжу зелень від вареної.
Ще від Inês Carvalho
·