Фото від ШІШвидкий грибний суп
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 упаковка Гриби
- 1/2 од. Цибуля
- Рослинна олія за смаком
- 1 од. Картопля середня
- 1 од. Морква за бажанням
- 50 г Бекон за бажанням
- Бульйон за смаком, за бажанням
- Сіль за смаком
- Пармезан за смаком, або густий йогурт
Кроки
Нарізати цибулю (і моркву, якщо використовуєте) та обсмажити на невеликій кількості олії.
Додати нарізані дрібними шматочками гриби і смажити.
10 хвДодати картоплю: половину цілою, половину нарізаною дрібними шматочками, додати спек, овочевий бульйон і сіль. Варити, доки картопля не стане м'якою.
Розім'яти цілу половину картоплі або перебити все міксером.
Подавати, додавши пармезан або густий йогурт.
Грибний суп — це той рідкісний суп, який рятує вас, коли часу нема, а щось гаряче й густе з'їсти хочеться. Готується він за одну каструлю й пів години, і головний фокус тут — не в 
грибах, а в 
картоплі: половину ви розварюєте і розминаєте, половину ріжете і лишаєте шматочками. Так суп сам себе загущує, без борошна і без вершків, і при цьому в ложці завжди є що покусати.
Вийде він майже завжди, бо помилитися тут нема де. Єдине місце, де суп можна зіпсувати, — це гриби на другому кроці: якщо кинути їх у мокру сковорідку, вони не смажаться, а тушкуються у власному соку, і замість смаженого смаку ви отримаєте варений. Решта — питання терпіння, а не техніки.
Цибуля йде першою не тому, що «так заведено», а тому що вона довше за 
моркву і гриби віддає свою гіркоту й стає солодкою. 
Олії береться мало — не щоб смажити у фритюрі, а щоб цибуля не варилась у власному соку, а саме обсмажувалась: вода з неї повинна випаровуватись швидше, ніж накопичуватись на дні. Яка олія — байдуже, головне, щоб без власного запаху, інакше вона перебʼє делікатний грибний дух: соняшникова рафінована, кукурудзяна, будь-яка нейтральна.
Морква тут за бажанням, і це чесно: вона додає солодкості й кольору, але суп без неї не стане гіршим, просто іншим. Якщо кладете — ріжте дрібно і кидайте разом із цибулею, бо твердій моркві треба більше часу, щоб стати м'якою, ніж грибам чи навіть картоплі.
Гриби — нарізані дрібно й покладені на вже розігріту сковорідку з цибулею. Дехто каже: гриби треба спочатку відварити, бо сирі — небезпечні. Ні, бо якщо гриби свіжі й куплені не в лісі навмання, а в пакеті з магазину, із сирими грибами нічого не станеться: достатньо їх просто обсмажити, щоб випарувалась волога і зʼявився той самий горіховий присмак, який і дає грибам обсмажування, а не варіння. Десять хвилин тут — орієнтир знизу: дивіться не на годинник, а на сковорідку — рідина має зникнути, а гриби почати злегка підрум'янюватись.
Картопля ділиться навпіл не для краси, а щоб отримати два ефекти одразу: та половина, що цілими шматками, звариться і дасть густоту, коли ви її розім'нете прямо в каструлі; та половина, що дрібно нарізана, лишиться відчутними шматочками в готовому супі. Якщо лінь ділити — ріжте все дрібно й пробийте блендером повністю, суп вийде просто однорідніший, гіршим від того не стане. Готовність картоплі перевіряйте виделкою чи ножем: вона має легко протикатись, без хрускоту і без опору, а не за годинником.
Спек додає тій самій картоплі жирності й копченого духу, якого вегетаріанському супу інакше взяти нема звідки, але це необов'язковий гість: без нього суп буде легшим і чистішим на смак, з ним — ситнішим. 
Овочевий бульйон замість води — це спосіб підсилити смак там, де немає м'яса: якщо бульйону нема, звичайна вода з 
сіллю теж працює, просто смак буде тихіший, і сіль доведеться коригувати смаком, а не за рецептом.
Пармезан чи густий йогурт у кінці — це не прикраса, а контраст: гострий сир або кисла молочність ріжуть однорідну крохмалисту густоту супу і не дають йому набриднути вже на третій ложці. Якщо нема ні того, ні іншого — підійде будь-який твердий солоний сир або ложка сметани, принцип той самий: щось гостре або кисле зверху густого й м'якого.
Ще від Elena Rossetti
·