Фото від ШІВівсяне печиво
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 80 г Вершкове масло
- 50 г Цукор
- 50 г цукор мускавадо
- 1 од. Яйця
- 120 г Вівсяні пластівці
- 100 г Цільнозернове борошно
- 1 щіпка Сіль
- 1 ч. л. Розпушувач
- 1 ч. л. Кориця
- 1 ч. л. Кардамон
- 50 г Фініки подрібнені
- 30 г Чорний шоколад подрібнений
Кроки
Збийте масло, цукор і цукор мускавадо до пишної маси, потім вбийте яйце.
Змішайте всі сухі інгредієнти, додайте подрібнені фініки, розділіть шматочки борошняною сумішшю і з'єднайте з масляною сумішшю до однорідного тіста.
Вмішайте подрібнений шоколад в тісто.
Сформуйте довгасту ковбаску завдовжки близько 12 см і наріжте на 12 скибочок товщиною 1 см.
Викладіть скибочки на деко, застелене пергаментним папером.
Випікайте в розігрітій духовці з конвекцією за температури 175 градусів 13-15 хвилин, поки печиво не стане золотистим.
14 хвДайте печиву охолонути на деку, перш ніж перекласти на решітку.
5 хв
Вівсяне печиво — це завжди компроміс між «хрустке» і «м'яке всередині», і тут його вирішують пропорції:
вівсянка з
борошном у майже рівних частках дає структуру, яка тримає форму, але не перетворюється на сухар.
Масло збите з цукром до пишності — це не примха, а спосіб загнати в тісто повітря, яке потім дасть печиву піднятись, а не розповзтися млинцем по деку.
Вийде чи ні — вирішується на етапі «ковбаски». Якщо тісто занадто м'яке і не тримає циліндричну форму — печиво розпливеться в духовці ще до того, як встигне схопитись скоринкою. Холодне масло і не перегріта кухня тут важливіші за точність ваги.
Дехто каже — вівсяне печиво можна місити скільки завгодно, воно ж не дріжджове, не зіпсуєш. Ні, бо борошно з вологою волого, а довге вимішування розвиває клейковину навіть у невеликій кількості пшеничного борошна — печиво стане тягучим, гумовим, а не розсипчастим.
Масло тут робоча основа, не смаковий акцент — тому оливкова чи соняшникова олія не підійде, вона не утримує повітря при збиванні так, як тверда жирова маса. Якщо масла вершкового немає — беріть будь-який твердий жир без стороннього запаху, хоч маргарин, аби він збивався, а не просто танув.
Два цукри — білий і
мускавадо — це не про моду, а про вологу та колір. Мускавадо містить патоку, яка тягне на себе воду й не дає печиву пересохнути, заразом темнить скоринку швидше за білий
цукор. Немає мускавадо — беріть коричневий тростинний, принцип той самий: цукор із вологою в собі.
Вівсянка не геркулес миттєвого приготування — вона розповзеться в тісті кашею. Потрібні пластівці, які тримають форму хоч якийсь час у волозі, звичайна «вівсянка швидкого приготування» теж піде, просто текстура буде дрібніша, менш горіхова.
Цільнозернове
борошно тут не про здоровий спосіб життя, а про смак — воно додає горіховості, яку вівсянка підтримує. Звичайне пшеничне теж спрацює, тісто просто вийде трохи світлішим і нейтральнішим на смак.
Фініки й
шоколад кладуться подрібненими й обваленими в борошняній суміші навмисно — так шматочки розподіляються рівномірно, а не осідають грудкою на дні тіста. Фініків немає — ізюм чи курага підійдуть, аби були досить м'які й солодкі самі по собі, бо цукру в тісті закладено рівно стільки, щоб тримати баланс із цими добавками.
Конвекція в духовці — це рівномірний обдув гарячим повітрям з усіх боків, тому печиво пропікається однаково й не підгорає знизу раніше, ніж підрум'яниться зверху. Немає конвекції — печіть на звичайному режимі, орієнтуючись не на хвилини, а на колір: щойно краї пішли в золотаве, а середина ще трохи бліда — час виймати, бо на деку воно ще дійде теплом, яке з того деку нікуди не поспішає.
Ще від Lucas Moreau
·