Фото від ШІХрусткі цибулеві кільця з чилі-чедер дипом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 4 од. Цибуля нарізана кільцями
- 200 мл Пиво
- 175 г Борошно
- ½ ч. л. Розпушувач
- Сіль
- Чорний перець
- 1 л Рослинна олія для фритюру
Чилі-чедер дип
- 1 ст. л. Вершкове масло
- 1 ч. л. Борошно
- ½ ч. л. копчена паприка
- 100 мл Молоко
- 150 г Чеддер свіжонатертий
- Сіль
- Чорний перець
- 1 ст. л. Халапеньйо дрібно нарізані
Кроки
Змішайте борошно, розпушувач, сіль і перець. Влийте пиво, збиваючи, доки тісто не стане рідким і однорідним.
Розігрійте олію в каструлі. Перевірте температуру, занурюючи кінчик дерев'яної зубочистки – вона готова, коли навколо кінчика з'являються легкі бульбашки та шипіння.
Розділіть кільця цибулі, щоб отримати багато окремих цибулевих кілець.
Покладіть жменю цибулевих кілець у пивне тісто, а потім занурюйте в олію по одному кільцю за раз.
Смажте по 10-12 кілець за один раз.
Виймайте цибулеві кільця шумівкою, коли вони стануть золотистими та хрусткими.
Дайте їм стекти на паперовому рушнику, потім посипте пластівцями солі та подавайте з дипом.
Розтопіть вершкове масло в каструлі та вмішайте борошно й копчену паприку, щоб утворилася борошняна грудочка.
Поступово вливайте молоко малими порціями при нагріванні, збиваючи, доки соус не стане без грудочок борошна.
Дайте покипіти на повільному вогні, помішуючи, кілька хвилин, доки соус набуде гарної консистенції.
Додайте чедер і перемішуйте, доки сир не розтане.
Приправте до смаку сіллю, перцем і халапеньйо. Подавайте теплим.
Цибулеві кільця у фритюрі — страва, яка живе або вмирає на двох речах: температурі 
олії і густині тіста. Все інше — деталі. Якщо олія недогріта, кільце не хрустить, а тоне в жирі й набирає його в себе, як губка — тягучий, масний результат гарантований. Якщо тісто рідке, як вода — воно стече з 
цибулі, перш ніж встигне схопитися.
Дехто каже — чим товщий шар тіста, тим смачніше. Ні, бо товстий шар тіста запечатує всередині вологу з цибулі, і замість хрусткої скоринки ви отримаєте гумову кірку навколо недопеченого цибулевого соку. Тісто тут — тонка броня, не ковдра.
Сирний соус із чилі — не прикраса, а рятівний круг для тих, кому кільця здадуться сухуватими або занадто прямими на смак. Він м'який, трохи гострий, і головне його завдання — не розшаруватися в каструлі, поки ви чекаєте на останню партію фритюру.
Вийде це в будь-якій квартирі з широкою каструлею й шумівкою — казан тут не потрібен, фритюрниця теж. Потрібне терпіння смажити партіями й не поспішати з температурою олії — і те, і те дешевше за нові продукти, якщо щось піде не так із першої спроби.
Цибуля — головний герой, тож беріть звичайну, не солодку й не надто гостру: у фритюрі гіркота піде, а солодка просто розм'якне занадто швидко й почне розвалюватися на кільця-ниточки. Розбирайте кільця руками, не ножем — так вони не тріскають по краях і тримають форму в тісті.
Пиво в тісті — не для смаку, а для бульбашок: вуглекислий газ, що виходить з нього при нагріванні, робить структуру пористою й легкою. Візьмете воду — тісто буде щільнішим і важчим, тож якщо пива немає, додайте трохи содової води — газ там теж є, хай і не той присмак.
Розпушувач — друга страховка на ту саму пористість, про всяк випадок, якщо пиво вже трохи втратило газ. 
Борошно просійте чи хоча б перемішайте із 
сіллю та 
перцем заздалегідь — щоб сіль розійшлась по всій маси, а не лягла плямами.
Олія — будь-яка без власного запаху і з високою точкою димлення: соняшникова, рафінована, яка завгодно нейтральна. Головне — не оливкова, вона горить раніше й дає гіркоту при такій температурі. Температуру тримайте чуттям і зубочисткою: легке шипіння бульбашок навколо дерев'яного кінчика — це вірний орієнтир, бо термометр у звичайній кухні рідко хто має під рукою.
У соусі 
масло й борошно утворюють ру — основу, яка не дає 
молоку та сиру розшаруватися при нагріванні. Вливайте молоко потроху, а не одним махом: холодна рідина, влита різко в гарячу грудочку, дає грудки, які потім важко розбити. Чедер кладіть уже після того, як соус загустів і трохи остиг від кипіння — інакше сир може стати зернистим, розшаруватися на жир і білок.
Халапеньйо тут — не для вогню, а для свіжості й легкого контрасту з жирним сиром. Немає халапеньйо — підійде будь-який гострий перець без різкого запаху, нарізаний так само дрібно, щоб не перебивати текстуру соусу.
Ще від Lucas Moreau
·