Фото від ШІЗапіканка з рису
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 400 г Рис
- 200 г Шинка
- 300 г Кабачок
- 80 г Пармезан
- 100 г Проволоне
- 2 од. Яйця
- 1/2 од. Шалот
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Відварюємо рис у підсоленій киплячій воді згідно з інструкцією на упаковці.
Миємо кабачок і нарізаємо його дрібними кубиками.
На сковороді злегка обсмажуємо дрібно нарізаний шалот з невеликою кількістю оливкової олії кілька секунд, потім додаємо кабачок і готуємо до м'якості.
Збиваємо яйця з пармезаном.
Відкидаємо готовий рис на друшляк і перекладаємо у миску. Додаємо тушкований кабачок, шинку, яєчну суміш із пармезаном, проволу, сіль і чорний перець.
Перемішуємо до однорідності й перекладаємо масу у змащену оливковою олією форму для запікання.
Посипаємо поверхню пармезаном і запікаємо у розігрітій до 180 градусів духовці приблизно 20 хвилин.
20 хв
Запіканка з 
рису — це, по суті, спосіб перетворити вчорашній рис на щось, що можна подати як гарнір, а не як рятункову кашу. Ідея проста: звичайний відварний рис сам по собі розсипчастий і нудний, але якщо його зв'язати 
яйцем із сиром і запекти, він тримає форму, як пиріг, і ріжеться скибками. Яйце тут не для смаку — воно коагулює в духовці і склеює зерна між собою, інакше у вас буде рисова розсипуха на тарілці, а не запіканка.
Вийде чи не вийде — залежить від двох речей: наскільки сухий рис і наскільки гаряча духовка насправді. Якщо рис зваритий м'яким до розвареності, в ньому забагато вологи, і яйце не впорається — запіканка вийде вологою всередині, не трiмаючою форми. Тому рис варять до стану "ледь твердуватий в центрі" — друшляк і вільне стікання води тут не формальність, а запобіжник проти водянистої маси.
Друге — поверхня. 
Пармезан зверху не для краси: під сухим жаром він втрачає вологу швидше за решту і стягується в тонку рум'яну кірку, яка тримає запіканку охайною, коли ви її розрізаєте. Якщо духовка ваша грає в піддавки і не гріє насправді до заявлених градусів, орієнтуйтесь не на хвилини в рецепті, а на цю кірку: вона має стати золотисто-рудою, а не бліднаою.
Страва проста, компонентів мало, і кожен відпрацьовує свою функцію — тому немарно заглянути трохи глибше, що відбувається з кожним інгредієнтом.
Рис — основа, і тут він не головний герой смаку, а каркас. Будь-який сухий тверднуватий рис, який не розповзається у воді, підійде — круглозернистий тримає форму трохи гірше, довгозернистий краще, але принципової різниці немає, бо далі його все одно зв'язує яйце. Головне — не доварити до каші: зерно має бути цілим, а не розм'яклим бубликом.
Кабачок гаситься до м'якості не для того, щоб "був овоч у рецепті для галочки". Сирий кабачок містить багато води, яка при запіканні просто вийде назовні і розмочить усю конструкцію. Обсмажування на сковороді — це спосіб випарити ту воду заздалегідь, контрольовано, поки вона не зіпсувала текстуру в духовці. 
Шалот тут не для гостроти, а для солодкуватого фону — звичайна цибуля-репка підійде так само, якщо шалоту немає, просто візьміть трохи менше, бо вона різкіша.
Шинка — це джерело 
солі, смаку й шматочків, які трапляються в запіканці як приємна несподіванка. Будь-яке варене чи копчене м'ясо, порізане дрібно, виконає ту саму роль — бекон, курка, навіть залишки вчорашньої печені. Головне, щоб воно не було сирим, бо запікання тут коротке і м'ясо просто не встигне дійти самостійно.
Два сири роблять різну роботу, і це не "насипати більше сиру для смаку". Пармезан, збитий із яйцями, — частина клейкої основи, яка тримає всю масу разом і дає солонувато-горіховий фон. 
Провола всередині тане і дає тягучість, ту саму ниточку, яку ви бачите, коли розрізаєте запіканку й сир тягнеться за ножем. Якщо провола немає — беріть будь-який плавкий сир без різкого запаху, який добре тягнеться в теплі: моцарела, сулугуні, навіть звичайний твердий сир для пательні.
Яйця — клей, і більше нічого. Два яйця на 400 грамів рису — це помірна пропорція, яка дає запіканці тримати форму, але не перетворює її на омлет з рисом. Збивати їх з пармезаном заздалегідь — щоб сир рівномірно розійшовся по всій масі, а не лежав грудками в одному місці.
Форма для запікання — звичайна скляна чи керамічна форма з духовки, широка каструля тут не допоможе, бо запіканці потрібен прямий контакт із жаром зверху і знизу одночасно. 
Олія на дні — не проти прилипання заради краси, а тому що суха форма дає запіканці пригоріти знизу раніше, ніж вона встигне прогрітися і з'єднатися всередині. Терпіння тут невелике — двадцять хвилин, але це і є той час, коли яйце встигає взятися, а не залишитися сирим під рум'яною кіркою.
Ще від Tomás Ferreira
·