Фото від ШІМафіни з рікотою
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 250 г Рікота
- 2 од. Яйця збиті
- 125 г Цукор
- 80 мл Рослинна олія
- 240 г Борошно
- 2 ч. л. Розпушувач
- 2 ст. л. Молоко
- 2 ст. л. Родзинки
- 1 щіпка Сіль
- перлинний цукор за смаком
Кроки
З'єднуємо рікоту з цукром, збитими яйцями та рослинною олією, вимішуємо до однорідності.
Просіюємо борошно з розпушувачем, додаємо до суміші зі щіпкою солі, вимішуємо до кремоподібної консистенції.
Родзинки заливаємо водою для розм'якшення, віджимаємо, додаємо до тіста, вливаємо молоко тонкою цівкою.
Форму для мафінів змащуємо олією, посипаємо борошном або використовуємо паперові формочки, наповнюємо тістом на три чверті.
Посипаємо поверхню перлинним цукром.
Випікаємо у розігрітій до 180 градусів духовці до золотистої скоринки.
15 хвВиймаємо мафіни з духовки і подаємо теплими або охолоджуємо повністю.
Мафіни на 
рікоті — це коли вам ліньки возитись з класичним бісквітом, а солодке до чаю потрібне. Рікота тут не для смаку сиру, а для вологості: вона жирна й м'яка, тому тісто не пересихає навіть якщо передержите в духовці на пару хвилин. Це страховка для тих, хто ще не навчився відчувати готовність на дотик.
Вийде майже завжди, якщо не полінуєтесь просіяти 
борошно з 
розпушувачем. Дехто каже — просіювання це формальність, для краси. Ні, бо розпушувач нерівномірно розподілений у пачці борошна, і без просіювання ви отримаєте один мафін, що вистрибнув шапкою, і сусідній — плаский, як млинець.
Готовність перевіряйте не за годинником, а дерев'яною шпичкою або краєм ножа: встромили в центр, вийняли сухою — все, тісто пропеклося. 15 хвилин — це нижня межа, орієнтир, а не вирок. Духовки всі брешуть по-різному, особливо домашні.
Рікота — основа тіста, і замінювати її повністю на звичайний сир не варто: рікота пухка і майже без кислоти, тому не "заб'є" тісто важкістю. Якщо рікоти немає, беріть м'який кисломолочний сир без зернистості, протертий через сито, — головне, щоб він був такий самий легкий, а не щільний, як на вареники.
Олія в тісті — не забаганка, а заміна вершковому маслу для тих, хто хоче просту текстуру без запаху тваринного жиру. Критерій простий: будь-яка олія без власного характеру — соняшникова рафінована, кукурудзяна. Оливкову не беріть, вона перетягне на себе весь запах мафіна.
Родзинки заливаєте водою не з жалю до них, а щоб вони не витягували вологу з тіста навколо себе під час випічки — суха родзинка в печі поводиться як губка. Віджали, додали — і це вже не дефект, а передбачений крок.
Молоко вливаєте тонкою цівкою в кінці, щоб регулювати консистенцію тіста на око: воно має стати кремоподібним, тобто важко стікати з ложки, а не литися, як на млинці. Два столові ложки — орієнтир, не догма, борошно буває різної вологості.
Перлинний 
цукор зверху — не прикраса заради фото, а контраст текстур: він не розчиняється при цій температурі й залишається хрустким зверху, поки всередині м'яко. Немає перлинного — обійдетесь, мафін не стане гіршим, просто рівнішим на вигляд.
Форма з папером замість змащування борошном — звичайна економія часу на звичайній кухні, нічого сакрального. Головне — не більше трьох чвертей об'єму, бо тісто з розпушувачем піднімається помітно, і переповнена формочка дасть вам грибоподібну шапку замість рівної.
Ще від Luca Martelli
·