Фото від ШІСпагеті з томатним соусом і фрикадельками
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
Томатний соус
- 400 г томати рублені консервовані
- 1 зубчик Часник дрібно нарізаний
- 0,5 ч. л. Орегано
- Сіль
- Чорний перець
Кульки з фаршу
- 300 г Фарш яловичий
- 1 жменя Петрушка дрібно нарізана
- 50 г Пармезан свіжотертий
- 2 зубчик Часник пропущений через прес
- 1 од. Яйця
- Сіль
- Чорний перець
Кроки
Для томатного соусу з'єднайте томати, часник, орегано, сіль і чорний перець у каструлі та варіть на слабкому вогні, щоб соус лише ледь кипів і зварився до кремової консистенції.
Це займає приблизно 20–30 хвилин.
25 хвМожна й прискорити процес, уварюючи соус, постійно помішуючи, 7–10 хвилин.
8 хвДля кульок добре перемішайте яловичий фарш, петрушку, пармезан, часник, яйце, сіль і чорний перець та сформуйте з суміші кульки.
Закип'ятіть бульйон у каструлі та опустіть туди кульки з фаршу.
Варіть 1 хвилину, витягніть кульки з бульйону, перекладіть у гарячий томатний соус і тушкуйте ще 5 хвилин.
Назва смішна, страва не смішна. Це фрикадельки в томатному соусі на
спагеті — і вся історія в тому, що фрикадельки тут не смажать, а варять у
бульйоні, і це рішення, а не забаганка.
Дефект, якого всі бояться з фрикадельками — суха твердa кулька всередині, м'яка зовні. Виникає це від смаження: зовні
фарш хапається кіркою за секунди, а серединка ще сира, і поки вона дійде — кірка перетвориться на підошву. Тут цю проблему обходять: кульки варять у бульмоні, тобто в середовищі з рівномірною температурою з усіх боків, без контакту з розпеченим металом. Фарш готується м'яко і рівно, без перепаленого панциря.
Вийде чи ні — залежить від двох речей. Перша: не передержати кульки в бульйоні, там написано одна хвилина — і це правда одна хвилина, не п'ять. Бульйон тільки починає схоплювати форму, доваривати кульки буде соус. Друга: соус має встигнути стати кремовим ще до того, як туди підуть кульки, інакше ви будете гасити фрикадельки у рідких помідорах, а це вже інша страва.
Хто зробить все вчасно і не поспішаючи — отримає ніжні кульки в густому соусі з
моцарелою, яка плавиться від самого тепла страви. Хто поспішить на етапі соусу чи передержить кульки у бульйоні — отримає цілком їстівну, але вже зовсім звичайну пасту з фрикадельками.
Помідори для соусу — свіжі чи
консервовані, байдуже, аби м'ясисті, без зайвої води. Варите їх довго, на слабкому вогні — не тому, що так заведено, а тому, що вода з помідорів має випаруватись, а не википіти бульками. Слабкий вогонь тут — це коли рідина ледь тремтить, а не булькає. Якщо кипить сильно — волога йде разом з ароматом, і ви отримаєте не крем, а концентрат без запаху. Ознака готовності проста: ложка лишає по дну каструлі слід, який не затягується миттєво.
Часник у соус кладіть дрібно нарізаний, а не пропущений через прес — він там довго вариться, встигне віддати все, що треба, і дрібна нарізка не дасть гіркоти, яку часто дає перепечений часниковий сік із преса. А ось у
фарш часник саме пресований — там він не вариться довго, йому треба швидко розійтись по масі рівномірно, і прес тут працює краще за ніж.
Фарш — яловичий, і сенс саме в яловичині: вона тримає форму після варіння краще за свинину чи курку, не розвалюється в
бульйоні.
Яйце і
пармезан у фарші — не для смаку, хоч смак вони теж дають, а для зв'язки: яйце не дає кульці розсипатись у рідині, пармезан додає
солі й трохи жиру, який не дає м'ясу стати сухим грудочками.
Петрушка — для свіжості, без неї фарш важкий і присмак варіння в бульйоні відчувається сильніше.
Бульйон для варіння кульок — овочевий чи м'ясний, байдуже, головне не вода. Вода не дає смаку, кулька у воді вариться в порожнечі й виходить прісна всередині. Бульйон — це перший шар смаку, другий дасть соус, третій — сир зверху.
Мозарелу рвіть руками на шматки, а не труть — вона плавиться від тепла готової страви, їй не треба лежати на вогні, досить гарячих
спагеті й соусу під нею. Якщо
моцарели немає — беріть будь-який м'який сир, що тягнеться при нагріванні, суть у текстурі, а не в бренді.
Спагеті варіть окремо, солону воду не шкодуйте — паста бере сіль із води, а не з соусу зверху, і якщо вода прісна, вся страва буде прісною, скільки соусу не додай.
Ще від Giulia Bellandi
·