Фото від ШІСпагетіні з креветками, м'ятним песто та в'яленими томатами
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 200 г Креветки
- Оливкова олія
- Сіль
- Чорний перець
- 400 г Макарони
- 2 од. М'ята
- 1 упаковка В'ялені томати
- 1 зубчик Часник
- 1 ст. л. Пармезан
- 40 г Кедровий горіх
Кроки
У блендері подрібнити листя м'яти зі щіпкою солі.
Увімкнути блендер і додати в'ялені томати, кедрові горіхи, часник, пармезан та оливкову олію, збити до однорідної маси.
Варити спагетіні у великій кількості підсоленого окропу до стану аль денте.
На сковороді розігріти оливкову олію і швидко обсмажити креветки, присмачивши сіллю та чорним перцем. Готовність: у найтовщому місці 63 °C.
Зцідити пасту аль денте і перекласти на сковороду з готовим песто.
Добре перемішати, прогріти кілька хвилин і подавати негайно.
М'ятне песто — це не про свіжість подиху, а про те, що 
м'ята тримає удар проти жирної, солодкуватої в'яленої помідорки. Сама по собі 
в'ялена помідора — концентрат: воду з неї вже забрали сонце чи сушарка, лишився цукор і кислота в тугому вузлі. Додайте 
олію, 
пармезан і 
горіх — і вийде 
паста густа, мов тягуча карамель, якщо м'яти не буде, усе це зліпиться в одну нудну солодкаву масу. М'ята ріже цю солодкість навпіл, як лимон ріже жирну рибу.
Креветки тут — не головна дійова особа, а швидкий білковий акорд: кинули на гарячу сковороду, обсмажили хвилину-дві, зняли. Довше тримати — гума, бо білок креветки згортається миттєво і далі тільки виганяє з себе вологу. Визначаєте готовність не за секундомiром, а за кольором і формою: сіро-прозоре м'ясо стає рожево-білим і скручується в легку підкову. Пряма креветка — недожарена, тугий кільцевий завиток з підпалинами по краях — уже пересушена.
Збирання страви — найвідповідальніший момент, і він стається не на сковороді з креветками, а над каструлею з пастою. Спагетіні зливають трохи раніше, ніж здається правильним: аль денте — це коли серцевина ще трохи пружинить на зуб, бо паста доварюється вже в сковороді, вбираючи песто й соки. Якщо чекати повної м'якості у воді, на сковороді вона стане кашею — і це не рятується нічим, ні додатковою олією, ні добрим песто.
М'яту беруть листя без стебла — стебло гірчить і дає зайву деревну нотку там, де потрібна свіжість. Два пучки на чотири порції — це не рясно, песто не має пахнути зубною пастою, воно має лише відтінювати солодкість помідори. Якщо м'яти нема під рукою, заміна проста за критерієм: будь-яка свіжа гірко-свіжа зелень з ефірною олією — базилік, наприклад, тоді вийде вже класичне песто, не гірше, просто інше.
В'ялені томати беруть у олії, не сухі-як-камінь у пакеті без заливки — суху версію доведеться спершу відмочувати в теплій воді хвилин двадцять, інакше блендер їх не візьме, а зуби відчують. Олія з банки, до речі, теж піде в діло — вона вже просякнута помідорним ароматом і замінить частину чистої оливкової.
Кедрові горіхи дають песто ту саму оксамитову густину, яку в класичному генуезькому дає сам кедр, а не грецький чи волоський — ті гірчать і перебивають м'яту. Якщо кедрових нема або ціна кусається (а вона кусається завжди), заміна за критерієм: будь-який м'який олійний горіх без вираженого власного смаку — мигдаль бланшований або сирий кешью підійдуть, фундук уже занадто самодостатній.
Пармезан кладуть справжній, з твердою скоринкою — молодий, свіжий, м'який сир просто не натреться і загусне в пасту грудкою. Критерій заміни той самий, що й завжди для твердих витриманих сирів: будь-який сухий, різко-солоний, добре витриманий сир пармезанового типу, грана падано найближчий родич.
Оливкову олію в песто ллють поступово, при працюючому блендері, тонкою цівкою — так вона емульгується з рештою і не розшаровується, а осідає рівною кремовою масою. Якщо олія без характеру — звичайна рафінована — песто вийде пісним, бо саме оливкова з легкою гіркотою і перцевою ноткою в кінці смаку тягне всю композицію на собі.
Креветки — свіжі чи заморожені, великої різниці немає, головне — розморозити заздалегідь у холодильнику, а не під гарячою водою з-під крана: гаряча вода почне варити зовнішній шар іще до сковороди, і тоді на сковороді вони вже будуть переварені, перш ніж встигнуть підрум'янитись. 
Сіль і 
перець — в останню секунду смаження, бо сіль, кинута заздалегідь, витягує вологу і робить креветку сухішою, ніж треба.
Ще від Tomás Ferreira
·