Фото від ШІСпагеті з соусом з тунця, помідорів датторіні та оливок таджаске
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 400 г Макарони
- 2 од. Цибуля-порей
- 200 г Помідор
- 1/2 склянка біле вино
- 120 г Тунець
- 1 од. подрібнений гострий перець подрібнений
- 2 ст. л. Оливкова олія
- 1 ст. л. Томатна паста
- Сіль за смаком
- 1 ст. л. Оливки
- Петрушка за смаком
Кроки
У сковороді на оливковій олії обсмажити цибулю-порей і подрібнений гострий перець
Коли вони стануть м'якими, додати помідори датторіні, нарізані кружечками, і готувати кілька хвилин
Додати томатну пасту і тунець, розім'явши його шматочками
Влити вино і дати йому повністю випаруватися
Продовжити готувати соус
Додати сіль за смаком, покласти оливки таджаске і рясно посипати петрушкою
Паралельно відварити спагеті до стану аль денте, злити воду
Перекласти пасту до сковороди з соусом, перемішати і швидко обсмажити разом із соусом
Подати
Спагеті з
тунцем,
помідорами датторіні й
оливками таджаске — це та
паста, яку в Італії готують не з книжки, а з того, що є в морозилці й на підвіконні. Банка тунця завжди під рукою, помідори датторіні — маленькі, солодкі, з тонкою шкіркою — встигають розвалитись у соус за кілька хвилин, і більше вам нічого складного тут не загрожує.
Вийде чи ні — вирішує одна річ: наскільки терпляче ви випаруєте
вино. Дехто каже — можна й не чекати, аромат спирту вивітриться сам у каструлі. Ні, бо спирт забирає з собою і запах вина, і нотку кислинки, яка мала залишитись у соусі; не випарували — відчуєте різкий слід замість глибини.
Друга точка ризику — момент, коли паста зустрічається з соусом. Це не "перекласти і перемішати", це секунди активного обсмажування разом, коли крохмаль з пасти в'яже соус у єдину масу. Пропустите цей момент — отримаєте спагеті окремо і соус окремо на тарілці, хоч смак і буде той самий.
Тунець тут не головна дійова особа, а швидше загущувач і
сіль-зі-смаком одночасно: розім'яти його шматочками — означає, що він має розчинитися в соусі, а не лежати шматками риби впізнаваної форми.
Цибуля-порей замість звичайної ріпчастої — не примха. Вона солодша і м'якша, без різкої гостроти, яка б сперечалася з
тунцем. Якщо пореєм не розжились — білої цибулі теж вистачить, тільки обсмажуйте її трохи довше, щоб забрати зайву різкість, яку порей вам би і так не дав.
Помідори датторіні — це маленькі сливоподібні помідори, солодкі навіть не в сезон, бо їх вирощують саме заради концентрованого смаку в невеликому плоді. Нема їх — беріть будь-які стиглі м'ясисті помідори, головне, щоб не водянисті: водяниста м'якоть розбавить соус, а не загусне в нього.
Вино тут не для градусів, а для кислоти й аромату, яких немає у звичайній воді. Будь-яке сухе біле підійде — дороге винo для соусу, який варитиметься на сковороді, купувати не варто, це гроші на вітер. Якщо вина принципово нема — трохи лимонного соку наприкінці дасть схожу кислинку, хоч аромат, звісно, буде інший.
Гострий
перець і
оливки таджаске — тут для контрасту, а не для жару заради жару. Таджаске — дрібні чорні оливки з Лігурії, терпкі й трохи гіркуваті; якщо їх нема, беріть будь-які чорні оливки без зайвої соляної ропи в смаку, каламата теж піде, хоч буде соковитіше і менш терпко.
Томатна
паста додана поряд з тунцем — не для кольору, а щоб дати соусу тіло: свіжі помідори за кілька хвилин не встигнуть віддати достатньо густини, і без пасти соус лишиться рідким, стікатиме з пасти замість того, щоб її обгортати.
Оливкова
олія тут — не просто жир для смаження, а частина смаку соусу, тож беріть ту, що маєте для готових страв, а не найдешевшу рафіновану: будь-яка олія без власного різкого запаху годиться для обсмажування цибулі, але фінальний смак соусу залежить саме від якості олії, яку ви туди влили на самому початку.
Ще від Luca Martelli
·