Фото від ШІПечиво з полуницею
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 од. Яйця
- 125 г Цукор
- 120 г Вершкове масло розтоплене
- 300 г Борошно просіяне
- 50 г Картопляний крохмаль
- 8 г Розпушувач
- 1 од. Лимонний сік
- 200 г Полуниця
- Цукрова пудра за смаком
- Кокосова стружка за смаком
Кроки
Збиваємо вінчиком яйце з цукром, додаємо розтоплене вершкове масло та лимонний сік.
Поступово всипаємо просіяне борошно, потім картопляний крохмаль і розпушувач, кожного разу вимішуючи.
Спочатку мішаємо вінчиком, а коли тісто стане густішим — лопаткою.
Миємо полуницю, нарізаємо дрібними шматочками, додаємо до тіста і рівномірно розподіляємо.
Беремо по столовій ложці тіста, обвалюємо в цукрі, формуємо руками кульку і обкачуємо в цукровій пудрі або кокосовій стружці.
Викладаємо кульки на деко, застелене пергаментом, залишаючи між ними відстань.
Випікаємо в розігрітій до 180 градусів духовці близько 15 хвилин.
15 хв
Печиво з 
полуницею — це той випадок, коли тісто робить всю роботу саме з двома 
розпушувачами одразу: 
крохмаль і пекарський порошок. Крохмаль забирає зайву вологу, яку дає ягода, а порошок піднімає кульку вгору. Якщо покласти тільки 
борошно — тісто попливе від 
соку ягоди і кулька розплющиться в млинець ще в духовці.
Вийде чи ні — залежить від одного: наскільки сухо ви нарізали полуницю. Ягода мокра сама по собі, а якщо ще й не обсушити після миття — тісто попливе, хоч скільки крохмалю кладіть. Витріть рушником, не полінуйтеся.
Готовність тут не за хвилинами, а за кольором низу і запахом: коли низ кульки з золотавого пішов у рудуватий, а по кухні пішов дух печеного 
масла з ягодою — знімайте. П'ятнадцять хвилин — це нижня межа, духовки всі різні, і та, що в вас, може топити повільніше.
Яйце з цукром збивають не заради краси, а щоб 
цукор частково розчинився і повітря увійшло в суміш дрібними бульбашками — вони потім тримають структуру, поки тісто пропікається. Розтоплене масло додають теплим, але не гарячим: холодне не змішається рівномірно і дасть масні острівці, а окріп заварить яйце раніше часу.
Лимонний сік тут не для смаку — це кислота, яка активує пекарський порошок трохи раніше і дає дрібнішу, рівнішу пористість. Якщо лимона нема, підійде будь-яка харчова кислота в рідкому вигляді — чайна ложка оцту чи кілька крапель лимонної кислоти, розведеної водою, зіграють ту саму роль.
Борошно сиплять поступово не з забаганки, а тому, що густе тісто важче вимішати рівномірно одним заходом — частина борошна лишиться грудками. Просіюють його не для «повітря», як кажуть деякі — повітря з борошна швидко виходить. Просіюють, щоб розбити злежані грудочки і прибрати сторонні крихти, які інакше опиняться в готовому печиві.
Крохмаль додають після борошна окремим кроком, бо в суміші з борошном він може нерівномірно розподілитися — осяде грудочками, і тоді в одному місці печиво буде крихке, в іншому — тягуче. Якщо картопляного крохмалю нема, кукурудзяний підходить так само — обидва роблять одне: зв'язують вологу і дають тексту ламкість, а не гумовість.
Полуницю ріжте дрібно не заради краси зрізу, а тому що великий шматок під час випікання віддасть сік локально, і тісто навколо нього розмокне й не підніметься. Дрібні шматочки сік теж дають, але він встигає розійтись по всьому тісту і крохмаль його приймає.
Обкачування в цукрі перед кулькою, а потім у 
пудрі чи кокосовій 
стружці — це два різні шари з різною роботою. Цукор на поверхні тіста підгоряє першим і дає тріщинки — звідти печиво й тріскається рівномірно, а не абияк. Пудра чи стружка зверху — це вже не для текстури, а для вигляду і легкого хрусткого шару по самому верху. Якщо кокосу нема, годиться будь-яка суха обсипка без вираженого смаку — подрібнені горіхи теж спрацюють, хоч це вже інша історія.
Ще від Luca Martelli
·