Фото від ШІКрем-суп з кабачків і моркви
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 2 од. Картопля
- 1 од. Цибуля
- 1 од. Кабачок
- 1 од. Морква
- Молоко за смаком
- Вода за смаком
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Ретельно промиваємо овочі під проточною водою, щоб позбутися залишків землі та інших забруднень.
Чистимо картоплю й моркву та нарізаємо їх разом з кабачком невеликими кубиками.
Цибулю грубо подрібнюємо ножем.
Перекладаємо всі овочі в миску, збризкуємо оливковою олією, добре перемішуємо.
Додаємо воду та молоко за смаком у рівних пропорціях.
Перекладаємо все у сковороду, ставимо на вогонь і готуємо, час від часу помішуючи.
Варимо приблизно 30 хвилин, доки морква не стане достатньо м'якою.
30 хвЗнімаємо з вогню і збиваємо занурювальним блендером до однорідної гладкої текстури.
Додаємо сіль і чорний перець до смаку.
Крем-суп з 
кабачків і 
моркви — це той суп, де головний інструмент не ніж і не каструля, а блендер. Усе, що відбувається до нього, має одну мету: щоб овочі розварилися однаково, і щоб потім ніщо не скрипіло на зубах.
Картопля тут не головна, вона — загусник. Морква — найтвердіший овоч у наборі, і саме вона диктує, коли суп готовий: не за годинником, а за пальцем. Притисніть шматочок до стінки каструлі — якщо мнеться без зусилля, вогонь можна гасити. Якщо ще пружить — нехай стоїть, хвилини тут орієнтир, не закон.
Молоко й 
вода пополам — це не про смак, це про те, щоб суп не збився в грудку й не прихопився до дна, поки вариться на невеликому вогні. Вода дає рідину закипіти рівномірно, молоко — ту м'якість, через яку потім немає потреби в сметані чи вершках.
Вийде чи не вийде — вирішує одне: чи всі овочі порізані приблизно однаково. Велика картоплина поруч із тонкою смужкою кабачка звариться по-різному, і блендер тоді не дасть гладкості, а дасть кашу з волокнами.
Картопля — дві штуки, і це той компонент, без якого суп буде рідким і водянистим, бо саме крохмаль із картоплі робить текстуру густою, а не бульйонною. Без неї доведеться довше варити й сильніше розбивати блендером, і все одно суп проситиме ложку борошна чи крохмалю — так уже краще покласти третю картоплину.
Цибуля подрібнюється грубо — не дрібно, бо її й так чекає доля бути перебитою в пюре. Дрібно різати цибулю тут — зайва робота: ніж не встигає зробити того, що зробить блендер за секунду.
Кабачок — овоч без характеру, він бере на себе смак усього іншого і додає об'єму майже без калорій. Якщо кабачка немає, підійде будь-який молодий гарбуз чи патисон — головне, щоб м'якуш був не водянистий і не дерев'янистий, інакше після варіння він або розповзеться в воду, або залишиться волокнистим грудком, який блендер не подолає.
Морква — тут не прикраса, а годинник. Її твердість найдовше тримається, тому саме по ній і визначається готовність усього супу. Дехто каже — моркву треба варити окремо, бо вона довше готується. Ні, якщо порізана такими ж кубиками, як картопля й кабачок, вона встигне за той самий час, і саме цей збіг і робить рецепт простим: один казан, один вогонь, одна перевірка пальцем.
Оливкова 
олія «за смаком» — це не про кількість, а про принцип: будь-яка олія без власного різкого запаху підійде, аби не перебивала молоко й овочі. Соняшникова нерафінована тут буде зайвою, бо принесе свій присмак туди, де його не просили.
Молоко й вода в рівних частках — пропорція на око, бо тут важить не цифра, а баланс: занадто багато молока — суп пригорить і піде піною по краях сковороди, занадто багато води — втратить ту кремовість, через яку страва називається крем-супом. Миска, в якій спершу змішують овочі з олією, водою й молоком, перед тим як перекласти все на вогонь, — це не зайвий крок: олія встигає обгорнути кожен кубик, і через це овочі не злипаються одне з одним і не пристають до дна сковороди в перші хвилини варіння, коли рідини ще мало.
Сіль і 
перець — в кінці, не на початку, бо сіль, покладена в сирі овочі, витягує з них воду раніше часу, і суп вариться довше й нерівномірно. Коли все вже м'яке і збите в пюре — тоді й солити, і пробувати, і додавати ще, якщо треба.
Ще від Luca Martelli
·