Фото від ШІЛазанья з кабачками
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 6 од. листи яєчного тіста
- 4-5 од. Кабачок
- 1 зубчик Часник
- Оливкова олія за смаком
- Базилік за смаком, опціонально
- 500 г Бешамель
- 300 г Страккіно
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- 50 г Пармезан
Для бешамелі
- 50 г Вершкове масло
- 50 г Борошно просіяне
- 500 мл Молоко холодне
- Мускатний горіх тертий
Кроки
Кабачки помийте, обітріть і натріть на тертці з великими отворами.
У великій сковороді розігрійте трохи оливкової олії, додайте часник і підсмажте до золотистого кольору.
Додайте натерті кабачки й смажте на сильному вогні кілька хвилин, часто перемішуючи.
Посоліть за смаком і готуйте, поки кабачки не стануть м'якими.
Вийміть часник, за бажанням додайте базилік для аромату, перекладіть кабачки у миску й дайте трохи охолонути.
Додайте до кабачків 200 г бешамелі.
У каструлі розтопіть 50 г масла на слабкому вогні, додайте борошно і перемішайте, щоб отримати ру.
До ру додайте молоко, приправте мускатним горіхом і сіллю, готуйте на середньому вогні.
20 хвДодайте тертий грана падано або пармезан і перемішайте до однорідної кремової консистенції.
Листи тіста відваріть менш ніж хвилину, викладіть на рушник, щоб підсушити.
Змастіть маслом форму для запікання і покладіть перший лист тіста.
Викладіть шар кабачків із бешамеллю.
Додайте тертий грана падано та шматочки страккіно.
Продовжуйте укладати шари тіста та начинки, поки не закінчаться інгредієнти.
Останнім шаром покладіть решту бешамелі та посипте тертим грана падано.
Випікайте лазанью при 200 градусах.
30 хвВийміть із духовки і дайте настоятися перед подачею.
12 хв
Лазанья з 
кабачками — це літня родичка класичної болоньєзе, тільки без м'яса і без трьох годин біля плити. Кабачок тут не "овоч замість" — він працює на свою силу: багато вологи, яку треба вигнати, інакше начинка попливе, а листи тіста розмокнуть у кашу. Вся інтрига рецепта саме в цьому — хто кого переможе: вода з кабачків чи ваша сковорода.
Вийде страва чи ні — вирішується на етапі смаження кабачків, задовго до духовки. Якщо смажити на слабкому вогні й довго — кабачок віддасть воду повільно, вона встигне просочити весь об'єм, і ви отримаєте не начинку, а кабачковий суп під сиром. Сильний вогонь і постійне перемішування — не примха, а фізика: вода випаровується швидше, ніж встигає намокнути сама стружка.
Друге місце, де лазанья або складається, або розвалюється, — 
бешамель. Її тут готують двома партіями не для краси, а тому що одна йде в кабачки для вологості й зв'язку, інша лишається чистою — вона тримає верхній шар і дає той самий підрум'янений, трохи хрусткий дах, заради якого взагалі варто вмикати духовку.
Страккіно — не примха італійця, це вершковий сир без характеру, який тане і розтікається, не борючись з іншими смаками. Якщо його немає — шукайте не замінник за назвою, а за поведінкою: щось м'яке, вершкове, що плавиться в тепле озерце, а не тягнеться нитками.
Кабачки беріть молоді, щільні, без великого насіння всередині — стара переросла кабачина має пухку серцевину, яка і так напхана водою, і тоді боротьба з вологою програна ще до сковороди. Натирають на великій тертці свідомо: дрібна стружка — це більша площа контакту з жаром, швидше піде вода, менше шансів на той самий суп.
Часник кидайте в холодну ще оливкову 
олію і грійте разом з нею — так аромат встигає перейти в жир поступово, а не обпалитися миттєво й не почати гірчити. Колір, який ви шукаєте, — золотистий, не темніший: часник, що пішов у коричневий, вже віддав гіркоту, і її потім нічим не заб'єш.
Бешамель — це ру плюс холодне 
молоко, і порядок температур тут не забаганка. 
Масло з 
борошном варять на слабкому вогні, щоб борошно встигло "свариться" з жиром без грудок і без сирого присмаку — саме цей присмак і є головна претензія до невдалого соусу. Молоко має бути холодним у момент, коли його вливають у гаряче ру: різкий контраст температур — це і є механізм, що не дає утворитися грудкам, бо крохмаль у борошні розбухає рівномірно, а не локальними кульками. Консистенцію соусу перевіряйте не секундомиром, а ложкою: він має обтікати її густим шаром, триматися, а не стікати водою.
Листи тіста варять менш ніж хвилину свідомо недоварюють. Доварювати їх до готовності тут і не треба — вони ще піде в духовку, вбиратиме вологу з бешамелі й соку овочів, і там дійде сама. Переварений на цьому етапі лист у фіналі перетвориться на розповзлу масу без структури. Рушник під листами — не для краси, а щоб зайва вода з відварювання не потрапила в начинку поверх уже й так вологих кабачків.
Дехто вважає, що лазанью треба їсти одразу з духовки, поки булькає. Ні — тому й лишають настоятися: гарячі шари бешамелі та соку ще рідкі, і ніж просто розмазує все по тарілці. За ці хвилини соус трохи схоплюється, шари стабілізуються, і розрізана порція тримає форму, а не розповзається.
Якщо грана падано чи 
пармезан недоступні — беріть твердий сир, що добре плавиться й має власну солону глибину, а не той, що лише тягнеться нитками: тут потрібна саме пікантність у кінці, а не еластичність.
Ще від Liam Murphy
·